День пам’яті преподобного Галла
16/29 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Галла, просвітителя Швейцарії.
Святий Галл народився близько 550 року в Ірландії в дворянській благочестивій сім’ї. Початкову освіту він здобув у монастирі Бангор.
Юнак користувався духовними настановами святого Колумбана, майбутнього просвітителя Шотландії.
У 590 році Галл сподобився священного сану, й разом зі своїм наставником і одинадцятьма попутниками вирушив у місіонерську подорож у Галлію (нині Франція).
З Франції близько 610 року місіонери річкою Рейн попрямували до алеманнів, що жили тоді на території сучасної Швейцарії.
Просвітителі руйнували язичницькі храми й ідолів, чим викликали обурення місцевих жителів.
Так, коли Колумбан проповідував на Цюрихському озері, тоді був спаленний язичницький храм. За це ідолопоклонники напали на Колумбана та Галла, але святим вдалося втекти.
Після того проповідники прибули в Брегенц. Три роки Галл навертав місцеве населення до істинної віри, а потім зруйнував ідолів і кинув їх у озеро. Залишки язичницького храму колишні язичники знищили самі.
Преподобний утверджував новонавернених в істинній вірі та ловив для всіх рибу власноруч зробленими сітями.
У 612 році місіонери вирушили до Північної Італії. Галл захворів і не зміг здійснити подорож. Згодом він поселився у відлюдному місці в горах. Разом із Преподобним подвизалися в безмовності декілька монахів.
На місці келії Святого приблизно через сто років виник монастир, навколо якого заснували місто — нинішній Санкт-Галлен. Іменем Галла також названий один із швейцарських кантонів.
Преподобний вирізнявся доброчесністю, любов’ю до природи та людей, зцілював хворих. Словами та власним прикладом він приводив нечестивих людей до Істинного Бога.
За переказами, коли Гал почав будувати молитовню, вночі до нього прийшов ведмідь. Гал наказав йому дістати деревини для вогню та будівництва келії. За те ведмідь усі дні отримував хліб, як, втім, і всі інші дикі тварини (видра допомагала Галлу з рибою й отримувала за це половину улову). Інші перекази згадують, що Гал вийняв з ведмежої ноги скалку, після чого ведмідь почав слухатись і служити йом. За переказами, після того Галл завжди ходив у супроводі ведмедя.
Разом зі своїми послідовниками Преподобний проводив життя в покаянні, молитві та вивченні Святого Письма. Крім того вони вивчали науки.
У 615 році єпископи та вельможі в Констанці обрали Галла єпископом міста, однак він не погодився обійняти святительську кафедру. Також угодник Божий відмовився від ігуменства в монастирі Люксьой.
У своїй обителі Святий збудував храм, оточений дванадцятьма каплицями. У зібраній невеликій чернечій общині він провів решту днів, при цьому зі смиренням служив братії, ловив рибу.
Помер Святий у 627 році.
Хоча Святий Галл залишився жити серед алеманів, проте після смерті його тіло перевезли на батьківщину до Ірландії та поховали разом зі святим Колумбаном.
У монастир Преподобного невдовзі почали приходити паломники. У 835 році в Санкт-Галлені освятили нову базиліку.
Монастир Святого Галла (St. Gallen) залишився окрім іншого в пам’яті та письмових джерелах ще й як зразкова монастирська броварня. Ім’я Святого збереглося в назвах, наприклад «Gallus Warte» у Франкфурті на шляху, по якому пройшов Святий.
Перше його житіє складене в 680 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
