День пам’яті преподобного Єлисея Лавришевського
23 жовтня/5 листопада Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Єлисея Лавришевського.
Під Новогрудком «в тому місці, де нині Лавришевська парафіяльна Успенська церква», був чоловічий монастир, заснований близько 1225 року преподобним Єлисеєм. Так зазначається в «Історико-статистичному описі Мінської єпархії». Там ідеться про те, що згідно з існуючим життєписом святого слов’янською мовою, Єлисей був сином литовського князя Тройната, обіймав високу посаду при дворі князя Міндовга.
Ставши християнином, він залишив двір і пішов у пустинь. Там його знайшов якийсь православний чернець, разом із ним Єлисей заснував лавру. Серед її братії був і князь Войшелк, який жив у відокремленому місці.
Преподобного Єлисея вбив його вихованець, юнак-слуга, в ніч на 23 жовтня близько 1250 року.
Після смерті мощі Преподобного прославилися чудотворіннями.
Ще в стародавній оповіді згадується про біснуватого, який зцілився після того, як він випадково доторкнувся до мощей святого Єлисея.
Близько 1505 року татари, які спустошили околиці Новогрудка, наблизилися до Лавришевського монастиря.
Господь знову явив диво через Свого угодника: татарам здалося, що монастирський двір заповнений добірною кіннотою, і вони в страсі втекли.
Те диво, ймовірно, стало приводом для канонізації преподобного Єлисея митрополитом Іосифом Солтаном на Соборі, що відбувся 1514 року у Вільно.
Мощі Святого, що раніше спочивали відкрито, під час якоїсь із воєн приховали в землю. Після того, як монастир спалили, їх вже не знайшли. Чи вшановувалася тоді пам’ять святого преподобного Єлисея лише місцево, чи було встановлено загальноцерковне святкування, невідомо.
