Спосіб життя афонських монахів – ключ до панацеї довголіття

Монахи Святої Гори живуть в середньому на 10 років довше, ніж звичайні греки.

Дослідивши поховання кількох монастирських цвинтарів Святої Гори Афон, вчені зробили висновок, що афонські монахи є довгожителями, адже середній вік похованих ченців складає 87-89 років. При цьому середня тривалість життя чоловіків у тій же Греції – 78 років.

“Спосіб життя монахів може стати прикладом для всіх, хто хоче бути здоровим”, – вважає професор Салоніцького університету Хараламбос Аїдонопулос.

Монастирська трапеза буває тут двічі на день – вранці та ввечері, та супроводжується молитвами до та після. Присутні їдять мовчки, слухають Святе Письмо або уривки з життя та повчань Святих отців Церкви.

Монахи святої Гори Афон вживають велику кількість оливкової олії, а в пісні дні відмовляються й від неї. Вони їдять мало білкової їжі, багато зелені, при цьому джерело протеїнів у них – риба.

У книзі “Дієта Святої Гори Афон” йдеться про те, що довголіттю ченців сприяє проста здорова їжа та суворі пости.

Ченці кіновіальних монастирів і великої кількості калив приймають їжу двічі на день – вранці та в обід – лише кілька днів на тиждень. У понеділок, середу та п’ятницю передбачено один прийом їжі на день.

Під час посту ченці їдять один раз на день протягом усіх днів. Також варто зазначити, що їжа готується без вживання олії, яка дозволяється лише у суботу та неділю. Ці ченці ніколи не їдять м’ясо, а рибу вживають лише у дні великих свят.

У чернечому раціоні відсутні продукти фастфуду, піца, ковбаса, сосиски, які так звичні для мирських людей. Монахи не вживають їжу, яка містить консерванти. І, звичайно, ченці не палять.

Під час монастирської трапези на горі Афон монахи-афоніти протягом усього року вживають лише одну воду. Але в день святкування великих церковних свят, коли за монастирським статутом дозволяється споживання вина, на столі можна помітити келихи, наповнені червоним сухим вином. Деякі ченці символічно роблять кілька ковтків, інші взагалі не вживають.

Трав’яний чай на афонській трапезі можна зустріти досить рідко, більш популярна кава. Тут позначається національна грецька специфіка – споживати пряну каву частіше за чай. Крім того, в монастирях Святої Гори, як правило, звичних для нас компотів, сиропів, тієї самої кави або чаю не п’ють. У той же час, ченцям для підтримки того стану, щоб не заснути, дозволяється випити кави перед Всеношною службою.

Якщо побудувати свій денний раціон за принципом афонського чернечого харчування, то в тижні буде три помірні дні, три пісні дні та один святковий.

Під час пісних днів – понеділок, середа, п’ятниця – не вживаються молочні продукти, риба, м’ясо, алкоголь, яйця та олія. На день достатньо з’їсти небагато фруктів, овочів, горіхів, бобів.

У помірні дні – вівторок, четвер, субота – дозволені молочні продукти, оливкова олія, риба, птиця, яйця. Дозволяється трохи червоного вина, його помірне споживання та лише під час трапези, перешкоджає утворенню тромбів, стимулює роботу серця та знижує рівень холестерину. Проте від цукру, м’яса треба відмовитися.

Ця їжа допускається в деяких монастирях і лише раз на тиждень, у святковий день – неділю. Цими днями ченці їдять пироги, рибу, солодощі.

Афонські ченці ведуть активний спосіб життя, багато працюють, у цьому також секрет їхнього довголіття. Усі на Святій Горі трудяться.

Ченці аскети в келіях зайняті, як правило, сільським господарством, виноробством та іншими роботами, тоді як жителі калив і ісихастиріїв зайняті ручною працею. Тобто одні монахи, наприклад, виробляють предмети різьблення по дереву, інші келії тісно пов’язані з мистецтвом і досягли великих висот у музиці та живописі.

Служителі монастирів виконують роботи, пов’язані з усіма аспектами життя їхніх обителів, а також з богослужінням, утриманням реліквій, обслуговуванням братства та паломників, вирощуванням садів та доглядом за деревами.

При цьому кожен монастир самостійно забезпечує себе практично всім необхідним харчуванням, яке є свіжим та екологічно чистим.

Ще один важливий факт: порядок дня ченців Святої Гори прив’язаний до зміни дня та ночі, що забезпечує природні ритми сну. На Святій Горі діє візантійське обчислення часу. Це означає, що новий день на Афоні починається зі заходом сонця. Тільки-но сонце сідає за обрій, стрілки годинників у монастирях переводять на опівніч. Це і є початком нового дня. У цей час ченці збираються у храмах на Богослужіння.

Також головними чинниками довголіття монахів можна назвати постійну молитву, участь у церковних таїнствах. Вони сприяють не тільки встановленню душевного здоров’я, а й стають причиною досягнення гармонії в житті, що має неабиякий вплив на здоров’я тілесне.

За матеріалами джерела