День пам’яті Шуйської-Смоленської ікони Богородиці
2/15 листопада Православна Церква вшановує пам’ять Шуйської-Смоленської ікони Божої Матері.
Історія написання чудотворної ікони Богородиці Шуйської-Смоленської сягає 50-х років XVII сторіччя, коли в місті Шуя спалахнула епідемія чуми.
Тоді церковна община храму на честь Воскресіння запропонувала написати нову ікону Божої Матері Одигітрії Смоленської заради порятунку від бід і напастей, що спіткали місто.
У 1655 році цю справу доручили іконописцю Герасиму Тихоновичу Іконнікову.
Коли ж той взявся за роботу і хотів зробити зображення, яке б відповідало іконописному оригіналу, то дивним чином декілька разів змінювалося розташування рук та ніг Спасителя.
Тому від інших ікон Одигітрії цей образ відрізняється тим, що стопа правої ніжки Богонемовляти стоїть на коліні лівої, а п’яту Христос підтримує лівою рукою.
Після такого чуда Герасим не наважився більше що-небудь змінювати і розповів про те, що сталося, керівництву та жителям міста.
Усі прославили Бога, а чудотворний образ Пречистої Діви Марії помістили в іконостасі собору Воскресіння. Тоді ж пошесть почала вщухати, а від ікони Богородиці продовжували звершуватися чудеса.
У 1667 році за наказом царя Олексія Михайловича і з благословення патріарха Іоасафа в Шую прибула комісія заради встановлення достовірності чудес, що відбуваються від чесного образу.
Істинність чудес була підтверджена, і чудотворний образ назвали «Смоленським-Шуйським образом Богоматері».
У 1922 році в роки безбожної радянської влади ікону Богородиці вилучили з храму, й тепер її місцерозташування не відоме.
Святкування чудотворному образу Божої Матері звершується тричі на рік: 10 серпня — разом із іншими іконами «Одигітрія», 15 листопада — у пам’ять написання образу та припинення мору, в вівторок Світлої седмиці — як пам’ять про перше чудо, що звершилося від ікони.
Слава Богу вовіки. Амінь.
