День пам’яті апостола від 70-ти Філолога Синопського
5/18 листопада Православна Церква вшановує пам’ять апостола від 70-ти Філолога Синопського, єпископа.
Ім’я апостола Філолога в Новому Заповіті згадується один раз у 16 главі Послання апостола Павла до Римлян: «Цілуйте Філолога та Юлію, Нірея і сестру його».
Про те, ким була Юлія, названа з Філологом, апостол Павло нічого не сказав. Одні вважають її дружиною Філолога, інші сестрою. Існує думка, що Павло говорить про одного з представників Римської Церкви на ім’я Юлій.
Згідно з церковним переданням, Філолог належав до числа 70-ти апостолів і був учнем апостола Павла.
На думку Дорофея, Єпіфанія й інших він був учнем та супутником апостола Андрія, який поставив його єпископом у Синопі.
У Пролозі до Четьї Мінейного сказання говориться, що святий зазнав багато напастей і скорбот і багатьох людей привів до істинної віри.
За римськими переданнями, угодник Божий належав до римської знаті. Його матір’ю була свята Персіда, яку в тому ж Посланні до Римлян згадує апостол Павло.
З юного віку Філолог служив у преторіанській гвардії, був мужнім і гарним. Він познайомився зі святим Акілою, якого захистив від грубих образ язичників.
Дружина Філолога Юлія вирізнялася прекрасною зовнішністю та була родичкою Персіди. Святий мав також рідну сестру Клавдію.
Акіла познайомив Філолога та Юлію з апостолом Павлом, який привів їх до віри в Істинного Бога.
Оскільки Святий не хотів втратити вигідну службу при дворі, то залишався таємним християнином.
Коли в 64-му році в Римі сталася велика пожежа, винуватцями зробили християн. Тоді за наказом імператора Нерона невинних людей облили смолою й горючими речовинами та спалили.
Після смерті своїх одновірців Філолог вирішив оголосити себе християнином. Його переконували пощадити себе та Юлію, однак сама Юлія схилила його мужньо піти на мученицький подвиг.
Подружжя прийшло до римського префекта Тігелліна й сповідало віру в Істинного Бога, при цьому Філолог висловив жаль із приводу того, що раніше не оголосив свою віру в Христа.
Юлія молила Господа простити їх за легкодухість і прийняти їхнє сповідання.
Натовп, що зазвичай прагнув до кровавих видовищ, мимоволі відчув співчуття до Юлії, яка мала світле, майже дитяче обличчя. Проте страта для святих була неминучою.
Подружжя спалили в одному вогнищі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
