Святі діви Текуса, Олександра, Полактія, Клавдія, Євфросинія, Афанасія та Матрона з юних років присвятили себе Богу. Вони жили в постійних молитвах, пості, стриманості, творили добро й усі досягли старечого віку.
Коли їх привели на суд як християнок, святі діви мужньо сповідали перед правителем Анкіри Феотекном свою віру у Христа.
Їх за наказом правителя віддали на катування, але мужні діви залишилися непохитними.
Тоді правитель віддав їх безсоромним юнакам на осквернення.
Святі діви палко молилися, просячи в Бога допомоги.
Свята Текуса впала до ніг юнаків, знявши головне покривало, й показала їм свою сиву голову.
Юнаки схаменулися, самі заплакали та пішли геть.
Після того правитель наказав, щоб святі взяли участь у святкуванні “обмивання ідолів”, як це робили язичницькі жриці.
Проте святі діви знову відмовилися. За це їх засудили на смерть.
Кожній діві на шию прив’язали важкий камінь, і всіх сімох втопили в озері.
Наступної ночі свята Текуса з’явилася уві сні святому Феодоту, просячи дістати їхні тіла та поховати по-християнськи.
Святий Феодот, взявши з собою свого друга Поліхронія та інших християн, попрямував до озера. Було темно, і шлях вказувала лампада, що горіла.
Тим часом перед вартою, яку поставили язичники на березі озера, з’явився святий мученик Сосандр. Налякана варта втекла.
Вітер відігнав воду на інший бік озера. Християни підійшли до тіл святих мучениць і відвезли їх до церкви, де й поховали.
Слава Богу вовіки.
