День пам’яті преподобного Іларіона Грузина
19 листопада/2 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іларіона Грузина, чудотворця, ієромонаха.
Святий Іларіон належав до грузинського роду князів Вачнадзе (Донаурі). Він народився у 816 році в Кахетії (Східна Грузія).
Хлопчик рано почав проявляти схильність до подвижництва й уже в дев’ять років знав Євангеліє напам’ять.
Коли отроку виповнилося дванадцять років, він прийняв чернечий постриг у монастирі, що заснував його батько.
У шістнадцять років Святий оселився в Давидо-Гареджійській пустелі, де провів у подвигах самітництва десять років.
Він постійно перебував у молитві, сльозах, безмовності, неспанні, стриманні й прославився подвижництвом по всій Грузії.
Святий Іларіон уникав людської слави, прийнявши священний сан, він відмовився від запропонованого йому святительського служіння в Сагареджо (Кахетія) та вирушив у Єрусалим на поклоніння Святиням.
Сімнадцять років Преподобний провів у печері святого пророка Іллі в Йорданській пустелі, де колись жив і святий Іоанн Предтеча. Там він удостоївся з’явлення Ангела Божого, який сказав йому поспішити до рідного краю, щоб застати живим батька.
Іларіон повернувся в Грузію і, коли батько помер, влаштував у батьківському домі монастир і постриг у чернецтво сестру та матір.
У тому монастирі Святий залишався, допоки матір не відійшла до Господа. Тоді він, поділивши свої статки між Давидо-Гареджійською обителлю й убогими, вирушив до Константинополя, щоб вклонитися його святиням.
Новим місцем подвигів Преподобний обрав гору Олімп (Малий Олімп – найвища вершина хребта Улудаг у Туреччині), де близько 864 року заснував грузинський монастир.
Угодник Божий Божою благодаттю зцілював хворих і прославився серед людей.
Проте він уникав суєтної слави й після 5-річного подвижництва в новоствореній обителі вирушив до Риму, щоб вклонитися гробам апостолів Петра та Павла.
Дорогою туди він відвідав Константинополь і Фессалоніки та зцілив садівника й отрока, в яких були паралізовані ноги.
З Риму святий Іларіон повернувся в Фессалоніки й там пробув три роки.
Відомий випадок дивовижного звільнення зі скіфського полону диякона, який служив у храмі на честь великомученика Димитрія Солунського й призвав на допомогу Святого.
За сорок днів преподобний Іларіон отримав одкровення про свою кончину. За три дні до смерті він причастився Тіла й Крові Христових, попрощався з братією та замкнувся в келії.
19 листопада 875 року Подвижник у мирі відійшов до Господа. Його мощі опустили в кам’яний склеп. Від них почали зцілюватися хворі.
У 882 році за наказом імператора Василія Македонянина (866–886) мощі угодника Божого перенесли в Константинополь. Імператор хотів, щоб їх помістили в царських палатах, але Святий з’явився йому в сновидінні та сказав покласти мощі в новому храмі на честь Святих апостолів біля Босфору Фракійського.
У ІХ сторіччі Грузинська Церква прославила преподобного Іларіона в сонмі святих.
Слава Богу вовіки. Амінь.
