День пам’яті преподобного Петра Мовчазника
25/8 грудня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Петра Мовчазника.
Про преподобного Петра Мовчазника до нас дійшли відомості зі записів його сучасника й друга, блаженного Феодорита, єпископа Кирського (бл. 393–458).
Ще з юності преподобний Петро розгорівся полум’яною любов’ю до Христа. Тому, залишивши своїх батьків, він подвизався в безлюдній усамітненності (у м. Галатії).
Потім він вирушив на поклоніння святим місцям Палестини. Насолодившись спогляданням тих місць і вклонившись святиням, він прибув до Антіохії, яка на той час (це було в другій чверті IV сторіччя) процвітала благочестям.
За своє чисте та високодуховне життя святий Петро сподобився від Господа дару чудотворінь. Як розповідає блаженний Феодорит, навіть його одяг творив чудеса, подібно до одягу апостола Павла. Між іншим, він зцілив від хвороби очей і матір самого Феодорита. Історія цього лікування дуже повчальна.
Мати блаженного Феодорита якось почула про чудотворний дар преподобного Петра. Забажавши отримати від нього зцілення своєї невиліковної хвороби, будучи тоді ще молодою, вона гарно вбралася та вирушила до подвижника Петра.
Преподобний, побачив її та прозрів у ній благотворний ґрунт для настанови в істинній вірі. Тому він вирішив спершу зцілити її від пристрасті до вбрання.
«Якщо живописець, – сказав подвижник, – який пише картини не за правилами свого мистецтва, а так, як йому заманеться, ображає саме мистецтво живопису. Тому й і люди, які вкривають свої обличчя фарбою, білою чи чорною, ображають цим Творця. Адже через це вони ніби звинувачують Його в недосконалості Його творіння, а одже й у безсиллі. Однак кожному відомо, що Він має могутність, рівну бажанню. «Все, що Господь забажав, то створив»1(Пс. 134), давши всім корисне і не давши шкідливого. – Не спотворюй образа, створеного Богом, не вигадуй підробленої краси, яка розбещує цнотливих!»
Слова Пеподобного впали на благодатний ґрунт і виростили добрий плід. Молода жінка впала до ніг подвижника й благала його помолитися за неї та зцілити її.
Преподобний Петро відповів: «Якщо маєш тверду віру в Божу допомогу, то отримаєш зцілення своєї хвороби. Адже Бог завжди готовий виконати прохання душі, яка вірить».
Потім він поклав руку свою на хворе око й, створивши знак хреста, зцілив хворобу.
Багато й інших великих справ звершив преподобний Петро.
Тож блаженний Феодорит запитує: «Хто виміряє краплини його поту? Яке слово могло б передати, скільки він посіяв насіння та скільки він зібрав плодів? Яке широке море його чеснот!»
Преподобний Петро помер близько 429 р., будучи 99 років від народження.
Слава Богу вовіки.
