Зберегти сім’ю міцною

Про сенс вінчання

Коли люди вінчаються в церкві, вони поєднуються не просто своїми статками, вони вирішують не просто жити поруч, жити разом, вони не просто в шлюбі поєднуються тілами, зараз це роблять і без жодного шлюбу, як тварини. Вони не просто душевно близькі один до одного, як закохані, вони поєднуються духом.

Кожна людина має дух. Тіло, душа та дух. Дух цих людей єднає Бог. Ось це відбувається у вінчанні, й лише у вінчанні. Тому що в любові дух людини не бере участі, вона залишається вільною. У таїнстві вінчання Бог поєднує їхні духи разом.

Подружжя єдине і тілесне, і майнове, і юридичне, єдине й душевне, тому що вони одне одного, звичайно, люблять. І єдині в дусі, єдині в Бозі. Ось що таке вінчання. (Єпископ Пантелеймон Шатов)

Боятися чи любити?

У Писанні сказано, що чоловік – голова дружини, дружина – повинна боятися чоловіка. Боятися не тому, що вона його не любить, а саме тому, що любить.

Що таке страх дружини?

Це страх порушити волю коханого. Коли ж дитина у вас у родині з’являється, ви боїтеся її на руки взяти, чому? Тому що дуже любите.

Ми навіть маємо інше поняття страху, ніж у мирських людей. Страх Божий, що означає?

Ми боїмося Бога не тому, що Він може взяти нас і в геєну засунути. Ні. Ми любимо Господа. І боїмося порушити волю Улюбленого. (Протоієрей Олег Стеняєв)

Головні вороги сімейного життя

• 
Розчарування подружжя одне в одному. Прямий наслідок сліпої ідеалізації в попередній період і помилки через те, що не вміємо розбиратися в людях, не знаємо самі себе та не знаємо, хто нам потрібний насправді, і чого ми хочемо від інших людей. Або дуже багато хочемо від своїх ближніх, і від життя.


• Егоїзм, хворе самолюбство, погані недоліки характеру: гординя, конфліктність, агресивність, дратівливість, грубість, непоступливість, уразливість, злопам’ятність скупість, заздрість, недовірливість, ревнощі, лінощі. Почуття власника, надмірна вимогливість та погане ставлення до ближніх. Погані звички: лихослів’я, пияцтво, куріння тощо.

• Нудьга та байдужість подружжя один до одного. (Священник Олександр Єльчанінов)

Бути співспадкоємцями вічного життя

Якщо ми міркуємо таким чином, що дружина вже є й можна заспокоїтись, то закладаємо під свій шлюб бомбу сповільненої дії.

Коли в сім’ї немає можливості спілкуватися, то найчастіше жінка замикається в дітях. Вона начебто виконує сімейні зобов’язання: чоловік працює, приходить додому, вона його годує смачно, каже ласкаві слова, вони лягають спати. Вранці повторюється той самий день бабака.

Діти рано чи пізно виростуть, вони підуть із дому. Проте виявиться, що ми чужі люди та не знаємо одне одного. Інтерес один до одного треба підживлювати протягом життя.

Що означає, коли маєш сім’ю на одній лінії з тобою? Це означає, що ти до своєї дружини ставишся як до співспадкоємиці вічного життя.

Сімейне служіння

Мене дивують брати, які в храмі стоять по стійці смирно, моляться, а поруч дружина: у неї одна дитина на руках, друга дитина десь бігає, третя… Такого не повинно бути.

Чому чоловік думає, що може в храмі просто розслабитися та молитися, якщо дружина поруч із дітьми падає від втоми? Чоловік має тримати на руках свою дитину!

Чому тільки дружина прокидається вночі та заколисує немовля, коли воно кричить, коли йому погано? Це якась неправильна вистава, що тато може спати, йому завтра на роботу.

Мама не має ні відпустки, ні вихідних. Це величезна праця.

Я порадив би братам залишитися на один день вдома з дітьми, якщо вони ніколи цього не робили, і переробити всі домашні справи при цьому. Все відразу стане на свої місця.

Вдома таке ж служіння: будь ласкавий, попрацюй. І коли цього не відбувається, то, звичайно, дружині дуже складно, самотньо та сумно. Вона ніби покинута…

Гординя дуже добре знищується служінням. Прийшов додому, помив посуд, памперси поміняв дітям, і ось ти вже така сама людина, як і всі. (Священник Олександр Насібулін)

Молитва зближує подружжя

Якщо чоловік і дружина моляться один за одного «Господи Іісусе Христе, помилуй (ім’я чоловіка/ жінки)», причащаються, вони розуміють, що головний у їхньому житті – Бог. Вони заспокоюються, не висловлюють один одному претензій, і Бог прощає їхні гріхи. (Архім. Ілій Ноздрін)

Любов до дружини

Любов до дружини має ґрунтуватися на її духовних якостях та доброті серця, а не на зовнішніх ознаках.

Дружина має унікальні риси, яких позбавлений чоловік, і їх союз взаємно збагачує обох. У сімейних стосунках особливо важливі ті духовні, розумові та серцеві особливості, які притаманні кожній статі.

Чоловіча різкість пом’якшується жіночою чуйністю та чистотою, оскільки серце жінки сприйнятливіше до духовної любові. Дружина ж заповнює нестачу сили та глибини мислення через спілкування з чоловіком, коли переймає його знання та тверду волю.

У шлюбі чоловік і дружина стають єдиним цілим як тілесно, так і духовно. З їхнього союзу народжується щось високе, що об’єднує все найкраще, що є в кожному. (Святитель Лука Кримський)

Сімейна закваска

Закваска та фундамент на все життя дається лише в сім’ї, і це найголовніше для людини. Тому дуже важливим є устрій сім’ї, те, як між собою живуть батьки.

Дитина повторює своїх батьків, їхні слова та висловлювання – вбирає все в себе. Коли підростає, то друзі її також починають відігравати важливу роль. Тут і починається боротьба матерії з духом. І дай, Господи, мудрості, терпіння та любові! (Матінка Галина Соколова)