День пам’яті святого мученика Міракса

11/24 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святого мученика Міракса.

Святий Міракс народився в Єгипті в приморському місті Тенестії (Теннесі), що розташовувалося на північ від давньоєгипетського міста Таніса (нині Сан ель-Хагар). Його сім’я була християнською й він виховувався в благочесті.

В юних роках через свою легковажність юнак з’явився до правителя Єгипту Аміра, скинув із себе пояс, потоптав святий хрест, взяв у руку меч і вигукнув, що він агарянин і вже більше не християнин.

Відступництво від віри Христової принесло Міраксу почесті й повагу Аміра та його прибічників.

Тривалий час Святий, захоплений суєтною славою, не думав про своє спасіння. Між тим його батьки тужили через падіння свого сина й молилися про його повернення на істинний шлях.

Господь зглянувся на їхні ревні молитви, і Божа благодать осяяла серце боговідступника. Він розкаявся, прийшов до батьків, розповів про свою скорботу. Юнак сказав, що молиться, щоб знову стати християнином та бути разом із ними.

Батьки розповіли Міраксу, що постійно молилися за нього та пролили багато сліз, а нині дякують Господу. Також вони сказали йому, що бояться гніву Аміра й стережуться приймати його, щоб не спостигла їх напасть. Проте вони зауважили, що якщо ж він хоче облегшити свою совість, отримати милість Божу, зберегти їх у безпеці, то має йти до Аміра. Там він повинен відкрито заявити йому те, що їм розповів таємно, так, нібито їм не відомо про це.

Сповнений божественної ревності з надією на дієвість молитви своїх батьків Міракс постав перед Аміром і його радниками. Він одягнув на себе пояс, перехрестився, поцілував чесний хрест і став голосно молитися: «Господи, Христе мій, помилуй і спаси мене!».

Усі присутні з жахом дивилися на Міракса, а Амір схопив його й запитав, що з ним сталося.

Святий відповів, що опам’ятався після диявольського затьмарення, повернувся до свого Господа й знову став християнином. Він сказав еміру, що прийшов повідати йому, його радникам й усім їм, що їх і їхню віру проклинає.

Після того Міракса ув’язнили й три дні тримали в темниці без їжі.

Потім його привели на суд, де він вдруге безбоязно сповідав Христа. Святого побили й ув’язнили.

Через три дні Мученик постав перед судом і там його ще більше побили. Наступних шість днів він провів у темниці, після того знову його привели на судилище й за непохитність у вірі нещадно били батогами з волових жил по ранах, що утворилися від попередніх побоїв.

Зрештою Мученика засудили до страти. Амірові слуги посадили його на корабель, відвезли в море й обезголовили. Тіло Міракса кинули у воду.

Чесну голову Святого знайшли на узбережжі благочестиві християни. Коли про це дізнався Амір, шанувальники Мученика заплатити сто золотих монет за дозвіл беззаборонно зберігати знайдену святиню.

Голову Міракса з честю помістили в спеціально виготовлений срібний ковчег. Святиня почала точити миро, й від неї чудесно зцілювалися хворі.

Слава Богу вовіки. Амінь.