День пам’яті мученика Севастіана та інших із ним
18/31 грудня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Севастіана та його дружини.
Мученик Севастіан був родом із міста Нарбона (теперішня Франція).Він виховувався та навчався в Медіолані (нині Мілан в Італії). Імператори Діоклетіан і Максиміан дуже поважали його та поставили начальником варти палацу.
Святий Севастіан був таємним християнином і допомагав тим, хто вірив у Христа. Коли ж він не міг посприяти звільненню ув’язнених за віру, то повчав їх мужньо терпіти муки. Водночас Севастіан і сам бажав стати мучеником за Христа.
У той час перебували в ув’язненні за віру рідні брати Маркеллін і Марк, які походили з благородного роду. Їх вже довго утримували в темниці, проте вони мужньо терпіли страждання. Зрештою їх було засуджено до страти.
Коли ж Маркелліну та Марку вже мали відсікти голови, їх раптом відпустили на 30 днів. А сталося це через те, що їхні близькі впросили правителя Агреста Хроматія дати їм можливість відвернути їх від християнської віри.
Після того батьки, дружини, діти, родичі та друзі святих почали слізно благати їх підкоритися імператорському наказу.
Маркеллін і Марк теж плакали та вже були готові зректися Христа. Однак у цей час Севастіан став напоумлювати всіх присутніх.
Він повчав Христових воїнів не піддаватися диявольській спокусі, а їхніх близьких не позбавляли святих вічної радості в обмін на тимчасове, сповнене скорбот життя.
У той час обличчя Севастіана просвітилося, як обличчя Ангела, і з’явився Прекрасний Юнак, Який благословив святого й промовив: «Ти завжди будеш зі Мною».
Ця подія відбувалася в домі придворного скарбничого Нікострата, який тримав у себе під вартою Маркелліна і Марка.
Дружина Нікострата Зоя, яка упродовж шести років була німою, припала до ніг Севастіана й знаками попросила його про зцілення.
Тоді Севастіан призвав Ім’я Господнє та повернув Зої здатність говорити. Всі присутні через те чудо увірували во Христа.
Нікострат звільнив Маркелліна та Марка від уз і сказав їм іти на свободу.
Однак після всього вони твердо бажали постраждати за істинну віру та не бажали свого звільнення. Потім Нікострат разом із Зоєю почали просити Севастіана про Хрещення.
Севастіан сказав Нікострату, щоб він зібрав до себе в дім усіх ув’язнених у темницях.
Тоді Клавдій, начальник над тюрмами, прислав у дім до Нікострата всіх в’язнів. Там Севастіан наставив усіх на шлях істини, після чого покликав священника Полікарпа.
У цей час і Клавдій привів у дім до Нікострата своїх хворих синів Сімфоріана та Фелікса. Тож тоді прийняли Святе Хрещення всього 64 особи. Також охрестилися Транквіллін і Маркія, батьки Маркелліна та Марка, Нікострат із братом своїм Касторієм і дружиною Зоєю, Клавдій із синами.
Під час Хрещення Транквіллін, який дуже страждав від ломоти рук і ніг, отримав зцілення, також зцілилися хворі діти Клавдія.
Коли закінчувався 30-денний термін, епарх Агрестій Хтоматій прикликав до себе Транквілліна та запитав його про синів.
Тоді Транквіллін розповів епарху про Істинного Бога та про своє чудесне зцілення.
Епарх, що страждав від тієї ж хвороби, якою раніше хворів Транквіллін, теж увірував у Христа й зцілився. Згодом він відмовився від свого сану та прийняв Святе Хрещення разом із сином Тівуртієм та всім своїм домом. Кількість новонавернених сягала 1400 осіб.
У домі Хроматія єпископ Гаій почав звершувати Божественні служби. Однак залишатися в Римі було небезпечно, і Хроматій запропонував християнам ввирушити з ним в його маєтки в Кампанії. Тоді багато християн покинуло Рим.
Проте єпископ Гаій, Маркеллін, Марк, Транквіллін, Севастіан, Тівуртій, Нікострат із братом Касторієм і дружиною Зоєю та Клавдій із братом Вікторином і сином Сімфоріаном залишилися в місті. Тоді ж Транквіллін отримав посвяту в пресвітерський сан, а його сини стали дияконами.
Першою постраждала за Христа Зоя, яку нечестиві схопили біля гробу апостола Петра й морили голодом упродовж шести днів. Потім мученицю повішали за волосся над сморідним димом, де вона й померла. Її тіло кинули в Тибр.
Після неї біля гробу Апостола побили камінням Транківілліна, тіло якого теж кинули в річку.
Пізніше постраждали через втоплення в морі Нікострат, Касторій, Клавдій, Вікторін і Сімфоріан.
Святого Тівуртія обезголовили, а імператорського сановника Кастула, у домі якого звершувалися Божественні служби, живим закопали в землю.
Ноги Маркелліна та Марка нечестиві прибили цвяхами до одного пенька. Наступного дня святих прокололи списами.
Коли схопили Севастіана, то Діоклетіан прикликав його до себе. Після розмови зі Святим мучитель наказав убити його стрілами.
Коли все тіло Мученика було проколене, кати пішли. Однак Севастіан тоді не загинув. Його взяла до себе в дім дружина Кастула Ірина.
Мученик за кілька днів вилікувався від ран, після чого знову представ перед імператорами. Тоді за наказом Діоклетіана його вбили палицями на іподромі.
Кончина Севастіана настала в 287 році.
Слава Богу вовіки. Амінь.
