День пам’яті священномученика Димитрія (Кірсанова)
22 грудня/4 січня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Димитрія (Кірсанова).
Святий Димитрій походив із болгарського священницького роду Кіранових, якому було вже понад 300 років. Він народився в 1879 році в Таврійській губернії.
Після закінчення Таврійської Духовної семінарії Димитрій 4 роки служив псаломщиком. У 1904 році святий удостоївся священницького сану.
Першим місцем служіння ієрея Димитрія став Іоанно-Богословський храм у селі Іванівці Мелітопольського повіту тієї ж Таврійської губернії. Пізніше Святий служив у Вознесенській церкві, а з 1913 року — у соборі освяченому на честь святителя Іоанна Златоуста в місті Ялті.
Разом із священницьким служінням отець Димитрій займався викладацькою діяльністю в церковнопарафіяльних школах. Крім того він був обдарованим проповідником, і слухати його проповіді збиралося багато людей.
Невдовзі почалася революція. У 1923 році оновленці прибули в Ялту й за підтримки влади зажадали, щоб їм був переданий Олександро-Невський собор. У разі вчинення опору вони погрожували міському священству покаранням.
Настоятель собору відмовився виконати вимогу оновленців. Тому його разом із п’ятьма іншими священниками забрали в Державне політичне управління (ДПУ).
Серед схоплених був і отець Димитрій. Його звинуватили в поминанні патріарха під час Богослужіння та в привітанні його зі зведенням на патріарший престол.
Певний час арештанти перебували в Сімферопольській в’язниці, а потім їх вислали за межі Криму та Катеринославської губернії строком на один рік.
Після закінчення того строку отець Димитрій був удостоєний протоієрейства й знову почав служити в ялтинському соборі на честь святителя Іоанна Златоуста. Влада постійно змушувала його відмовитися від ревного служіння Церкві.
У 1929 році був заарештований і засуджений до заслання 19-річний син отця Димитрія Лев, на самого же Святого наклали штраф на 2 тис. руб.
Наступного 1930 року Святого засудили до 5 місяців примусових робіт і знову оштрафували.
Коли влада захотіла закрити каплицю на честь святителя Миколая Чудотворця, що належала собору, і заволодіти майном, яке в ній було, отець Димитрій не допустив цього. Він замкнув каплицю, і більшовики не змогли увійти до неї.
Тоді начиння каплиці оцінили на суму 1113 руб., яку постановили стягнути зі Святого. Таких коштів у священника не було, однак йому швидко допомогла паства.
Це не заспокоїло владу, і протоієрея Димитрія заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації та незаконному зборі грошей серед вірян. Його відправили в засланя на 3 роки до Казахстану.
У 1935 Святий хворим повернувся із заслання та приступив до свого священницького служіння.
Призначений настоятелем собору Олександра Невського він створив фонд матеріальної допомоги арештованому духовенству, членам общини та їхнім близьким.
У 1937 році отця Димитрія вкотре заарештували. Йому приписали керівництво контрреволюційним угрупованням церковників, а також звинуватили в наданні допомоги ув’язненим церковнослужителям.
Отця Димитрія засудили до страти з конфіскацією майна. 4 січня 1938 року Святого розстріляли в Сімферопольській тюрмі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
