День пам’яті преподобного Миколая монаха
24 грудня/6 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Миколая монаха.
Святий Миколай служив воєводою при візантійському імператорі Никифорі І (802–811) та мав у підпорядкуванні велику кількість воїнів.
Якось імператор виступив на війну проти болгар. Миколай зі своїми полками також рушив у дорогу. На шляху йому довелося ночувати в готелі, де він повечеряв із господарем і після молитви ліг спати.
Серед ночі до Миколая прийшла дівиця, дочка господаря, і почала схиляти його до блуду. Святий повстав проти невидимого ворога та сказав дівиці відступити від диявольської жадоби, не оскверняти своєї невинності, а його не занурювати в глибину пекла.
Розпусниця дещо посоромилася, але згодом підступила до воєводи вдруге, а потім і втретє. Він же твердо протистояв їй і відсилав від себе.
Миколай назвав дівицю рабою пристрастей і сказав, що біси бентежать її, хочуть зробити посміховиськом та ганьбою для її роду й усіх людей і позбавити спасіння.
Також Святий запитав у неї, чи не бачить вона, що він іде на війну з чужим народом, і як же він при цьому осквернить своє тіло.
Зрештою, дівиця залишила воєводу в спокої. Вранці він помолився та пішов далі.
Наступної ночі Миколай мав дивний сон. Він бачив себе в повітрі, а поряд із собою Сильного Мужа, що сидів із закладеною правою ногою на ліву.
Сильний запитав у Миколая, чи бачить він воїнів із обох боків, а Миколай дійсно помітив, як греки перемагають болгар. Потім Сильний поклав ліву ногу зверху на праву, і болгари почали нещадно побивати греків.
Після битви Святий побачив, що поле вкрите тілами вбитих грецьких воїнів, серед яких є поросле травою вільне місце, де могло б розміститися тіло однієї людини. Про це він сказав Сильному.
Страшний Муж запитав у Миколая, що він думає щодо цього.
Святий відповів, що він невчений і не розуміє того, що бачить.
Тоді Сильний повідомив Миколаю, що вільне місце було вготоване для нього й він мав полягти на ньому мертвим. Однак, через те, що минулої ночі він тричі переміг диявола, то сам врятував свою душу й тіло від смерті. Також Сильний сказав воєводі, що решту свого життя він має працювати Йому.
Від такого сну Миколай прокинувся охоплений страхом і трепетом та почав молитися Господу за своїх воїнів.
Пізніше настала битва. Під час неї спочатку перемагали грецькі полки, а потім раптом болгари отримали перевагу. Вони нещадно кинулися на грецьке військо та розбили його. Сам імператор Никифор ледве зміг врятуватися з невеликою кількістю воїнів.
Коли Миколай побачив здійснення свого сну, то відмовився від воїнського сану та віддався чернечим подвигам. При цьому він постійно ридав за полеглими воїнами.
Святий прийняв велику схиму й багато років служив Господу. Угодник Божий удостоївся дару прозорливості й став одним із великих отців, з якими й спочиває в Царстві Небесному.
Слава Богу вовіки. Амінь.
