День пам’яті преподобних Стефана Віфінського та Іосифа Аналітіна Раїфського
14/27 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Стефана Віфінського (Халкидонського).
Святий Стефан просяяв подвижницьким життям у VIII сторіччі. Він відвідав багато палестинських монастирів і певний час подвизався в обителях Євфимія Великого, Сави Освященного та Феодосія Великого.
За правління імператора Лева ІІІ Ісавра (717–741) Преподобний прийшов у Константинополь, де його прийняв до себе патріарх Герман.
Через деякий час Святий заснував монастир у Віфінії поблизу Халкидона біля гори Оксії.
У монастирі, що почав називатися «Хінолаккським», що означає «Біля гусячого ставка», зібралася численна братія.
Стефан провів богоугодне життя та наблизився до кончини. Дехто з монахів сподобилися бачити, як його душа в супроводі ангелів здіймалася у Вишні обителі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
14/27 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іосифа Аналітіна Раїфського.
Святий Іосиф названий Аналітіним у зв’язку зі своїм походженням із міста Айли (нині місто Ейлат в Ізраїлі).
Відомості про нього містяться в Слові монаха Аммонія про Синайських і Раїфських преподобномучеників.
Угодник Божий жив подвижницьки у власноруч спорудженій хатинці в безводній місцевості поблизу Раїфи (нині місто Ет-Тур в Єгипті).
Він досягнув такої духовної досконалості, що під час молитви його осяявало полум’я.
Якось один монах прийшов до святого Іосифа за порадою й побачив, як той декілька годин поспіль охоплений полум’ям перебував у молитві.
Коли Преподобний довідався про те, то покинув своє житло.
Учень Святого Геласій повсюди шукав його, але не знайшов і поселився в його келії, що нагадувала йому про улюбленого наставника.
Через шість років Святий постукав у двері свого житла.
На запитання Геласія, де він був увесь той час, Іосиф розповів, що нікуди не відходив і не пропустив жодного воскресного Богослужіння в монастирі, а просто залишався невидимим. Причиною своєї теперішньої появи він назвав настання дня його кончини.
Преподобний промовив до свого учня останні слова повчання та безболісно віддав душу Господу. Обличчя святого подвижника просяяло неземним світлом.
Геласій покликав братію, і Святого поховали з честю.
Кончина преподобного Іосифа настала в IV сторіччі, до побиття Синайських отців.
Слава Богу вовіки. Амінь.
