День пам’яті сповідника Євфимія (Кереселідзе)
20 січня/2 лютого Православна Цеква вшановує пам’ять сповідника Євфимія (Кереселідзе), ігумена.
Святий Євфимій народився 1865 році в селі Самелі (район Рача в Грузії) в благочестивій сім’ї. Його назвали Євстатом.
Юнак закінчив церковнопарафіяльну школу і в 15 років у пошуках роботизалишив батьківський дім.
Спочатку Євстат прибув у Кутаїсі, а пізніше поселився в Тбілісі, де разом із товаришем організував щось схоже на богословський книжковий клуб.
Юнаки прагнули зрозуміти древні церковні розспіви, ознайомити з ними широку публіку й укріпити православну віру в грузинському народі.
У 1890-х роках були придбані печатні станки й наступні 25 років видавалися богословські тексти, що розповсюджувалися безкоштовно.
З юних років Євстат готував себе до чернечого життя. Він вирізнявся цнотливістю, смиренням і терпінням.
Рішення Святого стати монахом схвалив його духовний отець Олексій (Шушанія).
У 1912 році Святий став послушником у монастирі Гелаті, що розташовувався поблизу Кутаїсі. А наприкінці того ж року Євстат прийняв чернечий постриг із іменем Євфимій.
У 1913 році Імеретинський єпископ Георгій (Адалашвілі) хіротонісав Євфимія в диякона, а в 1917 році — в ієрея.
Коли в 1921 році влада зосередилася в руках комуністів, Святого визнали неблагонадійним і заарештували. Однак через недостатність доказів для арешту його відпустили.
У той час монахи обителі Гелаті щодня очікували наруги й утисків. Євфимій не зважав на те й продовжував збирати древні розспіви.
У 1924 році безбожники зруйнували собор у місті Кутаїсі, вбили Кутаїського святителя Назарія разом із кліриками, які служили з ним, і посилили свої переслідування вірян.
Заради безпеки Євфимій залишив обитель Гелаті й із зібраними рукописами благополучно прибув у Мцхету. У той час на шляху з Кутаїсі в Тбілісі вбивали тисячі мандрівників.
У Мцхеті Святий став настоятелем собору Светіцховелі, в якому помістив для збереження привезені манускрипти.
Угодник Божий продовжував вивчати древні рукописи та перекладав розспіви з древньої невменної нотації на сучасну нотну. Разом із тим він був духівником насельниць обителі Самтавро, що розташовувався поблизу Светіцховелі.
У 1929 році місцем служіння отця Євфимія стала обитель Зедазені, розташована на Зедазенському хребті на схід від Мцхети.
Туди Святий перевіз манускрипти й у металевих футлярах закопав їх у землю.
У 1935 році він подарував Грузинському національному музею 34 збірники, що містили в собі 5532 розспіви,й декілька богословських рукописів.
Під час Другої світової війни становище монахів у Грузії було особливо важким.
Настоятеля монастиря Зедазені, архімандрита Михаїла (Мандарія) застрелили комуністи. Він вирушив у Сагурамо за продуктами для обителі, але не встиг повернутися в монастир до настання комендантської години.
Молодого монаха Парфенія (Артсіаурі) несправедливо звинуватили та кинули за ґрати. Старець Сава (Пуларіані) відійшов до Господа.
Таким чином отець Євфимій залишився єдиним монахом в обителі. Тоді він був уже в похилих роках, тому про нього піклуватися духовні дочки — насельниці монастиря Самтавро.
Узимку 1944 року угодник Божий занедужав і невдовзі відійшов до Господа. Його тіло поховали в дворі монастиря Зедазені.
Своїми працями отець Євфимій допоміг зберегти древню школу грузинських розспівів.
Слава Богу вовіки. Амінь.
