День пам’яті мучениць Перпетуї та Філіцітати, мучеників Сатіра, Ревоката, Саторніла, Секунда
1/14 лютого Православна Церква вшановує память мучениці Перпетуї, мучеників Сатіра, Ревоката, Саторніла, Секунда та мучениці Філіцітати.
Мучениця Перпетуя була знатного роду. Вона жила на півночі Африки в місті Карфагені (древнє місто, що розташовувалося на території сучасного Тунісу).
Дівчина прийняла Хрещення без відома свого батька-язичника та непохитно трималася християнства.
Коли їй було 22 роки, Перпетуя втратила чоловіка та залишилася вдовою з грудним немовлям на руках.
У той час готувалися до Святого Хрещення брат святої Сатір, служниця Філіцитата, слуга Ревокат і благородні юнаки Саторніл та Секунд.
Усіх їх разом із Перпетуєю схопили за істинну віру й ув’язнили.
У темницю прийшов батько святої та почав переконувати її зректися Христа через любов до немовляти.
Однак Перпетуязалишалася непохитною у вірі та не схилилася до ідолопоклонства.
Перед своїми стражданнями Мучениця мала дивне видіння. Вона бачила дуже вузькі та високі золоті сходи, що сягали від землі до неба. Обабіч тих сходів були простромлені гострі предмети: цвяхи, ножі, списи, гаки, мечі тощо.
Під сходами розташовувався страшний змій, готовий напасти на кожного, хто наважиться на них ступити.
Сатір, брат Перпетуї, не звернув уваги на чудовисько та першим став на сходи. Коли він дійшов до останньої сходини, то покликав сестру до себе й сказав остерігатися змія, щоб той не поглинув її.
Свята відповіла, що не боїться, та стала на голову чудовиська. Потім вона піднялася сходами й побачила райські обителі.
Про те видіння Перпетуя розповіла своїм сподвижникам, і всі зрозуміли, що воно передрікає їхні страждання за істинну віру.
Тоді святі відмовилися від будь-якої земної прив’язаності та зосередили свої помисли на вічності.
Багато страждань довелося зазнати мученикам, і, зрештою, їх засудили до страти.
Секунд помер ще в темниці. На Сатіра, Ревоката й Саторніла випустили диких звірів, а на Перпетую та Філіцитату — дику скажену корову. Проте тварини не заподіяли святим шкоди, і мучеників умертвили ножами та мечами.
Коли кат не міг попасти в гортань Перпетуї, то вона сама піднесла його меч до своєї шиї й таким чином завершила свій мученицький подвиг.
Чесна кончина Христових страждальців настала близько 203 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.
