Підтверджено автентичність згадок про Іісуса Христа в працях Йосипа Флавія
Нове наукове дослідження засвідчує, що згадка про Іісуса Христа у працях давньоєврейського історика Йосипа Флавія є автентичною.
Аналіз тексту підтвердив: саме Флавій у І сторіччі описував Іісуса, а не пізніші християнські переписувачі.
Нехристиянське джерело свідчить про Христа
Йосип Флавій — юдейський історик, священник і військовий діяч І сторіччя. Саме він залишив важливі свідчення про життя юдейського народу в період, коли зароджувалося християнство. У своїх працях він згадував Іоанна Хрестителя, Якова — брата Іісуса, а також самого Іісуса Христа.
Найбільш дискусійним залишається уривок, відомий як Testimonium Flavianum («Свідчення Флавія»). У ньому Флавій описує Іісуса як мудру людину, яка звершувала дивовижні діла, навчала істини, була засуджена Понтієм Пилатом і після смерті з’явилася учням. Також історик зазначає, що Його називали Христом.
Причина суперечок щодо тексту
Упродовж багатьох років частина дослідників вважала, що уривок міг бути частково або повністю змінений християнськими переписувачами. Флавій там заходить настільки далеко, що припускає, що Іісус справді міг бути Месією. На підставі цього багато пізніших авторів визнали, що ця частина тексту була додана в оригінал середньовічними переписувачами. Адже Флавій не був християнином.
Однак нова праця доктора Т. К. Шмідта переосмислює це припущення. Використавши комп’ютерний аналіз давньогрецьких текстів, дослідник порівняв лексику та стиль спірного уривка з іншими творами Флавія, що збереглися.
В оригіналі Флавій пише приблизно наступне:
« У той час мудрець, званий Іісусом, дивовижний у Своїх діяннях, був відомий Своєю праведністю. Багато юдеїв та іноплемінників стали Його учнями. Пилат засудив Його на смерть через розп’яття на хресті. Але ті, хто стали Його послідовниками, не зреклися свого учнівства та розповідали, як Він з’явився перед ними живим через три дні після Своєї смерті на хресті, і що з цієї причини Він міг бути Тим Месією, про Якого говорили такі дивовижні слова пророки».
Лінгвістичний аналіз підтверджує автентичність
За результатами дослідження, текст про Іісуса відповідає стилістичним особливостям Йосипа Флавія. Більше того, ретельний переклад показує, що деякі вислови можна тлумачити в нейтральному історичному значенні:
- опис «дивовижних справ» може означати вражаючі або незвичайні вчинки;
- згадка про «з’явлення після смерті» передає повідомлення про те, що так вважали Його послідовники;
- фраза «він був Христом» може означати «його називали Христом».
- Таким чином, Флавій міг фіксувати тогочасні переконання без особистого богословського підтвердження.
Значення для історії християнства
Якщо уривок є справжнім, це означає, що вже в першому сторіччі існували широко відомі свідчення про:
- історичне існування Іісуса,
- Його страту в часи правління Понтія Пилата,
- віру учнів у Його воскресіння,
- визнання Його як Месії.
- Дослідження не «доводить» віру богословським шляхом, однак воно суттєво посилює історичну достовірність євангельських подій.
- Свідчення Йосипа Флавія стає важливим аргументом проти тверджень, що образ Іісуса був пізнішою вигадкою.
Для християнської спільноти дане дослідження є ще одним підтвердженням того, що події Євангелія мають глибоке історичне підґрунтя, а Христос — не лише постать віри, а й реальна історична особа.
