День пам’яті ікони Богородиці Єлецької-Чернігівської
5/18 лютого Православна Церква вшановує пам’ять ікони Богородиці Єлецької-Чернігівської.
Чудотворний образ Божої Матері Єлецький-Чернігівський з’явився преподобному Антонію Печерському. Це сталося тоді, коли подвижник після вигнання з Києва великим князем Ізяславом у 1060 році прийшов у Чернігівський край.
Там святий жив у подвигах самітництва в печері, яку власноруч викопав на Болдіних горах. Саму ж святиню преподобний побачив на ялині. Ікона сяяла променями, і здавалося, що вона оточена вогнем.
Чернігівський князь Святослав допоміг угоднику Божому заснувати на місці з’явлення чесного образу монастир і побудувати кам’яний Успенський храм.
Монастир і ікона отримали назву Єлецьких, що пов’язано зі знайденням ікони на ялині.
Під час нашестя татар у 1238 році монастир, заснований святим Антонієм, був зруйнований. Єлецька ікона Богородиці збереглася у внутрішній частині монастирської стіни. Протягом двох сторіч на місці обителі залишалися руїни.
У 1470 році обитель відновив благочестивий Київський князь Симеон Олелькович. Чудотворний образ знову помістили в храмі.
На початку XVII сторіччя монастир зруйнували польсько-литовські загарбники на чолі з полководцем Польського короля Сигізмунда ІІІ Горностаєм. Саме в той час Єлецька ікона Богородиці була втрачена.
Існує інша думка, згідно з якою чудотворний образ доставив у Москву князь Барятинський, нащадок Чернігівського князя Святослава Ярославича. Це сталося, коли в 1579 році під час Баторієвої війни Чернігів підпав під владу Польського короля.
У 1676 році до Чернігова потрапив один зі списків із древнього чудотворного Єлецького образу. Ця святиня прославилася численними чудесами.
Архімандрит Іоаннікій Голятовський, який у XVII сторіччі управляв Єлецькою обителлю, писав, що ікону Богородиці привіз із Володимира в Чернігів на ярмарок Нікіта Федорович Козель.
Святиню придбав Костянтин Костянтинович, князь Мазопетта (Острозький), і подарував її храму на честь Єлецької Богоматері.
Архімандрит Іоаннікій відбудував зруйновану обитель і поставив у ній пожертвуваний образ Богородиці.
Про чудеса, які звершувалися від святині, він написав у своїй книзі «Скарбниця».
На Єлецькому-Чернігівському образі зображена ялина, а серед її гілок — ікона Богородиці з Богонемовлям на колінах. Образ вкриває срібна з позолотою риза, вінець Богоматері прикрашає коштовне каміння.
У теплу пору року святиня зберігається в соборному храмі монастиря на честь Успіння Божої Матері. Узимку вана перебуває в Петровському храмі, де розташовується в кіоті з правого боку за кліросом.
Перенесення чудотворного образу з храму в храм відбувається особливо урочисто. У цей час співається тропар Богородиці та дзвонять дзвони.
У монастирі щосереди звершується молебень Божій Матері з акафістом, на який збирається багато богомольців.
В Успенському соборі міста Харкова також зберігається древній Єлецько-Чернігівський образ. Його залишив у місті в 1687 році окольничий князь Даниїл Барятинський. Під час повернення з Кримського походу князь Даниїл, який керував новгородськими полками, тяжко захворів у Харкові. Будучи на смертному одрі, він дарував Єлецьку ікону, яка була при ньому, харківському собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Там святиня, що прославилася численними чудесами, зберігається й нині.
Слава Богу вовіки. Амінь.
