День пам’яті священномученика Харалампія Магнезійського та інших із ним

10/23 лютого Православна Церква вшановує память священномученика Харалампія, єпископа Магнезійського і з ним мучеників Порфирія й Ваптоса та трьох мучениць.

Святий Харалампій був єпископом у фессалійському місті Магнезії (на північному сході Греції). Він сумлінно навчав людей віри у Христа. За росповсюдження християнства його схопили та привели на суд до ігемона Лукіана та воєначальника Лукія.

Коли Святий відмовився від ідольського жертвоприношення, судді наказали катувати його.

Оголеного Харалампія повішали й почали дерти залізними кігтями, через що на його тілі не залишилося шкіри.

Мученик під час тортур дякував катам, що вони оновили його дух, який прагне перейти в життя вічне.

Від тих слів угодника Божого на воїнів Порфирія та Ваптоса, які його катували, напав страх. Вони вони почали припускати, чи це не Христос прийшов у подобі старця, щоб навернути людей до Себе. Також кати говорили, що тіло Святого стає твердішим за залізо, бо кігті упинаються в нього, а воно залишається неушкодженим.

Ті слова розлютили ігемона, і він наказав продовжити катування. Порфирій і Ваптос швидко зовсім знемогли та почали прославляти силу Христову, яка зміцнювала страждальця. За те сповідування їх обезголовили.

На муки Харалампія дивилося три жінки. Вони увірували в Істинного Бога, і їх також вбили.

Коли до катування приступив воєвода Лукій, то його руки відділилися від ліктів і зависли на тілі Святого, а сам мучитель впав на землю.

Тоді до мученика підійшов ігемон Лукіан і плюнув йому в обличчя. Тієї ж миті голова ігемона повернулася обличчям назад. Через те чудо увірувало в Христа багато народу.

Лукій же почав просити Мученика про помилування, і Святий почав молитися Богу. У той час почувся з Небес Голос Господа, який сказав Харалампію, що його молитва почута.

Одразу ж після того Лукій і Лукіан зцілилися. Воєначальник невдовзі прийняв Святе Хрещення, а ігемон припинив гоніння на християн і вирушив до імператора Септимія Севера (193–211), щоб розповісти про Святого.

У той час угодник Божий хрестив новонавернених і зцілював хворих.

Імператора розгнівила звістка Лукіана, і він послав 300 воїнів, щоб вони привели Харалампія в Антіохію Пісідійську (на південному заході Малої Азії).

Воїни вбили в тіло Мученика цвях, а в довгу бороду вплели мотузку, якою обмотали шию Святому. За цю мотузку нечестиві й потягли страждальця до імператора.

У дорозі один із коней заговорив людським голосом. Він назвав воїнів слугами диявола і повелів звільнити Харалампія.

Хоча воїни дуже злякалися, однак не порушили імператорського наказу.

Коли Мученик постав перед Севером, то останній простромив його груди трьома гострими колами та наказав палити Святого. Після тривалого катування мучителі знесилилися, а Харалампій залишився неушкодженим.

Тоді Север почав допитувати його. Під час допиту Святий сповідав свою віру в Істинного Бога та сповістив, що прожив 113 років і не був одруженим.

Потім до Мученика привели біснуватого, і він вигнав із нього біса, через що навіть імператор звеличив Бога.

Пізніше Святий воскресив мерця, що також здивувало імператора. Однак епарх Крісп переконав Севера в тому, що Харалампій волхв і його треба умертвити.

Север знову озлобився на Святого та наказав йому принести жертви богам.

Мученик не погодився на те, й у його уста почали кидати камінням. Потім до бороди Харалампія піднесли факели, щоб спалити її. Раптом від бороди вийшло полум’я й обпалило близько сімдесяти язичників.

Імператор розлютився та почав хулити Христа. У той час затрусилася земля, загримів грім, засяяли блискавки. Присутній народ дуже злякався, а імператор і епарх Крісп, зв’язані невидимою силою, зависли в повітрі.

Наляканий імператор почав просити Харалампія, щоб він помолився за нього Богу. Про те ж просила Святого й імператорська дочка Галина, яка вмовляла свого батька увірувати в Христа.

Мученик змилостився над нечестивими та звернувся з молитвою до Бога. Після того Север та Крісп вільно спустилися на землю.

Після того імператор, що пізнав силу Божу, декілька днів перебував у роздумах, але потім знову повернувся до свого нечестя. Він наказв зачепити за губи Мученика вудильний гачок і водити його містом.

Галина напоумлювала свого батька, але він ще більше розлютився та наказав їй принести жертву.

Вона сказала, що виконає його бажання, пішла до язичницького храму та розбила ідолів.

Север наказав за ніч зробити інших богів і повідомив, що вони воскресли. Галина увійшла в храм і розбила ідолів вдруге.

Імператор призвав дочку до себе та почав їй докоряти. Вона ж сказала, що вже принесла богам жертву, як зуміла, і може зробити те ж саме з іншими богами.

Тоді Север залишив її в спокої, а свій гнів спрямував на Харалампія й віддав його на наругу одній вдові.

Коли Святий входив у дім тієї вдови, то прихилився до стовпа, що там був. Стовп одразу став великим деревом, яке покрило своїм гіллям увесь дім жінки.

Через те диво вдова навернулася до Христа разом зі своїми сусідами. Про те дізнався імператор і за порадою Кріспа наказав убити Харалампія, щоб інші люди не залишили ідолопоклонства.

Коли на місці страти Священномученик молився Господу, з`явився Сам Христос і покликав його до Себе. Під час молитви Харалампій віддав душу Богу.

Імператорська дочка взяла його тіло й поклала в золотому гробі. Чесна кончина Святого настала в 202 році.

Слава Богу вовіки. Амінь.