Чотиридесятниця — особливий для кожного християнина час

Свята Чотиридесятниця, як відзначав святий Петр Хризолог, — «не винахід людини, але воля Бога, те таємниче й недоступне для розуміння».

Цього року Великий піст розпочався 23 лютого. 12 квітня — Світле Христове Воскресіння.

Цей піст є головним і найсуворішим із усіх постів Православної Церкви, він є наслідуванням сорокаденному посту Христа в пустелі. Тому, як закликав святитель Іоанн Златоуст, у дні Святого посту важливо утримуватися від скоромної їжі, а перш за все — від гріхів і зла.

Преподобний Паїсій Величковський писав: «Помірний і розумний піст – це підґрунтя та глава всіх чеснот. Як із левом і лютим змієм боротися, так треба і з ворогом тілесної немочі й духовної вбогості. Якщо хто хоче мати розум міцним від поганих помислів, нехай стоншує плоть постом. Як дихати необхідно, так і постити. Піст, увійшовши в душу, вбиває гріх, що лежить в її глибині».

Піст — це передусім установа Церкви. У 69-му правилі апостольських постанов сказано, що кожен християнин — чи то мирянин, чи то священнослужитель — має дотримуватися посту впродовж усього року, особливо в середу та п’ятницю.

Піст є настільки важливою складовою нашого християнського життя, що той, хто не дотримується посту, за словами Святих отців, не є християнином.

Водночас слід розумно підходити до посту.

Перефразувавши слова святителя Іоанна Златоуста, повторимо, що піст — це не просто утримання від скоромної їжі, його мета – звільнитися від зла й уберегти себе від гріхів, адже головне завдання християнина – духовно вдосконалювати себе. Виконати це завдання, звісно, нелегко, але допомагають у цьому саме піст і молитва.

При цьому варто пам’ятати також слова преподобного Марка Подвижника про те, що «молитва – безсила, якщо не заснована на пості, і піст – безплідний, якщо на ньому не створена молитва».

Святі отці виокремлюють вісім головних пристрастей:

черевоугодництво, блуд, сріблолюбство, гнів, сум, зневіра, марнославство, гордість.

Як бачимо, пристрасті є душевними й тілесними, а тому, відповідно, й піст є душевним і тілесним.

А що в нас вище – душа чи тіло? Звичайно, душа. Навівши лад у душі, ми зможемо приборкати й свої пристрасті, й своє тіло.

Нехай слова святителя Іоанна Златоуста будуть для нас тим єлеєм: «Піст – чудова узда для всіх, хто цінує користь посту. Звертай увагу не на працю тільки, що пов’язана з постом, але й на його плоди. Адже якщо не брати до уваги мету (тієї чи іншої дії), то сіяч, наприклад, не став би сіяти, щоб не здаватися тим, хто витрачає насіння даремно; скерувавшись же надією, він сіє те, що в нього є, щоб пожати те, чого в нього немає. Піст виснажує тіло спрагою, проте душа радіє сподіванням благ».

Щодо дозволеного та забороненого завжди лунає багато питань.
На всі питання про «можна» та «не можна» відповідь приблизно одна. Постити у Великий піст – тою чи іншою мірою – можна всім і кожному.

Сенс посту, як вже відзначалося, не в тому, щоб виснажити свій організм відмовою від скоромної їжі.

Піст – це час боротьби з пристрастями, гріхами, це час отримання духовних плодів. А значить першочерговим завданням Великого посту є відмова від того, що викликає в людини певну залежність.

Першочерговим завданням Великого посту є відмова від того, що викликає в людини певну залежність.

Крім того, ми маємо тримати в голові той святий «фініш» Великого посту, до якого ми всі повинні прийти з радістю у серці – до зустрічі з Воскреслим Христом. Тому краще весь вільний час свого посту приділити молитві та добрим справам.

Як зазначав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, “Великий піст — це особливий для кожного християнина час, який необхідно провести у бдінні, покаянній молитві та рішучості у прагненні до духовного вдосконалення”.

За матеріалами джерела