День пам’яті святителя Тарасія Константинопольського
25 лютого/10 березня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Тарасія Константинопольського.
Святитель Тарасій, патріарх Константинопольський, походив із знатного роду. Він народився та виховувався в Константинополі, де здобув гарну освіту.
Тарасій швидко став відомим при дворі імператора Константина VI (780–797) та його матері, святої цариці Ірини (797–802; пам’ять 7 серпня), і досягнув звання сенатора.
У ті часи Церкву збурювали іконоборчі смути. Святий патріарх Павло (780–784; пам’ять 30 серпня), який у душі не співчував іконоборству, через слабкість характеру не міг рішуче боротися з єрессю. Тому він віддалився в монастир, де прийняв схиму.
Коли до нього прийшла свята цариця Ірина зі своїм сином-імператором, святитель Павло оголосив їм, що гідним його наступником може бути лише святий Тарасій (на той час мирянин).
Святий Тарасій довго відмовлявся, бо не вважав себе гідним такого високого сану. Проте він згодом підкорився загальному бажанню. Тарасій висунув для свого обрання умову, що буде скликано Вселенський Собор для засудження іконоборчої єресі.
У короткий час святий Тарасій пройшов усі ієрархічні ступені. Насамкінець його возвели на патріарший престол, це сталося в 784 році. Так Святий відмовився від високої державної посади, обравши шлях служіння Церкві, що дозволило йому стати символом незламної віри та милосердя.
У 787 році під його головуванням у місті Нікеї відбувся VII Вселенський Собор, на якому були присутні 367 єпископів. Собор затвердив шанування святих ікон. Тих єпископів, які принесли покаяння в іконоборстві, Церква знову прийняла в своє лоно.
Святий патріарх Тарасій мудро управляв Церквою двадцять два роки. Він проводив суворе аскетичне життя. Усе своє майно він витратив на боговгодні справи. Святий годував старих, убогих, сиріт і вдів, безстрашно виступав проти несправедливості, не зважав на переслідування. На Святу Пасху Патріарх влаштовував для бідних трапезу, на якиій сам їм прислуговував.
Свого часу святитель Тарасій безстрашно викрив царя Константина Порфирородного, коли той звів наклеп на свою дружину, імператрицю Марію, онуку праведного Філарета Милостивого († 792; пам’ять 1 грудня).
Метою Констянтина було ув’язнити Марію в монастирі й одружитися зі своєю родичкою.
Святитель Тарасій рішуче відмовився розірвати шлюб імператора, за що його піддали опалі. Невдовзі, однак, Констянтина скинула з трону його матір, цариця Ірина.
Патріарх Тарасій преставився до Господа 806 року. Коли він вмирав, біси, нагадували йому життя з самої юності та намагалися приписати йому не вчинені ним гріхи.
“Я невинний в тому, про що ви говорите, — відповідав Святитель. — Ви хибно зводите наклепи на мене, немає у вас наді мною ніякої влади”.
Оплакуваного Церквою, Святителя погребли у влаштованому ним монастирі на Босфорі. Біля його гробу силою Божою звершувалися численні дива.
Слава Богу вовіки.
