День пам`яті священномученика Олексія Усенка
2/ 15 березня Православна Церква вшановує память священномученика Олексія Усенка, пресвітера.
Олексій Дмитрович Усенко народився в сім’ї псаломщика в містечку Великий Токмак 1887 року.
У 1908 році, після закінчення Таврійської духовної семінарії він отримав призначення псаломщиком до Казансько-Богородичної церкви села Костянтинівка Бердянського повіту. До тієї ж церкви в 1910 році його висвятили на священника.
Дружину отця Олексія звали Олександра Вікторівна. У 1913 році в їхній сім’ї народилася дочка Людмила, у 1915 – друга дочка, Олена.
Революція та події, що відбулися після неї, змінили звичний спосіб життя. Дії безбожної влади, спрямовані на знищення релігії, змушували багатьох священнослужителів залишати рідні місця та прямувати до міст і сіл, де залишалися храми, в яких ще звершувалося Богослужіння.
З 1930 році сім’я Усенка жила в селі Тимошівка. Там ієрей Олексій служив у храмі на честь святих безсрібників і чудотворців Косми та Даміана.
За активну проповідь у 1931 році його вислали із Тимошівки. Проте, повернувшись, він продовжив служити та нести слово Боже людям.
У 1936 році безбожна влада закрила храм і перетворила на комору.
Отець Олексій пішов працювати до колгоспу, але не припиняв проповідувати скрізь, де були люди, які готові його слухати. Він переконував вірян збирати підписи та клопотати перед владою про відкриття храму.
Проповіді священник Олексій віддавав усі свої сили. Він викривав і умовляв тих, хто вагався та сумнівався. Мужність священника знаходила живий відгук у душах селян.
Влада оцінила діяльність батюшки по-своєму. 30 жовтня 1937 року було виписано ордер на арешт Олексія Дмитровича Усенка.
У мелітопольській в’язниці тюремний лікар оглянув ув’язненого та поставив діагноз: «Хронічний міокардит. Придатний до фізичної праці середньої тяжкості».
Ще до винесення вироку медична комісія визначала рівень можливої експлуатації ув’язненого.
Покірно несучи скорботи та поневіряння табірного життя далекого та страшного Байкало-Амурського виправно-трудового табору, священник Олексій до кінця своїх днів залишився вірним служителем Христа та Його Святої Церкви.
Постановою Священного Синоду УПЦ від 29 серпня 2001 року ієрея Олексія Усенка причислено до лику місцевошанованих святих новомучеників Запорізької єпархії.
