День пам’яті преподобного Фридоліна Зекінгенського

6/19 березня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Фридоліна Зекінгенського.

Святий Фридолін мав благородне походння і народився в Ірландії в середині V сторіччя. З дитячих років він увібрав у себе любов до християнства.

У юності Фридолін захотів проповідувати християнство варварським народам. Для цього Преподобний здобув відповідну освіту, тому переправився на материк.

Фридолін став свідком Святого Хрещення франкського короля Хлодвіга I. Таїнство було звершене в Реймському соборі. Хрещення першого короля франків мало велике значення для Європи. Його можна порівняти тільки зі значенням хрещення святого царя Константина для долі Римської імперії і, згодом, з хрещенням святого князя Володимира для Русі.

Фридолін зблизився спочатку з дружиною короля Клотильдою, яка раніше за свого чоловіка стала християнкою, а потім і з самим королем. Усе своє подальше життя Фридолін мав із ними прекрасні стосунки з Хлодвігом I й у разі потреби користувався допомогою королівського сімейства.

Одного разу Фридолін у сонному видінні побачив галльського святителя Іларія, який попросив його йти до Пуатьє. Там він мав розшукати його мощі, поховані під руїнами місцевого храму, знищеного навалою вестготів.

Преподобний послухався святого та відшукав святиню. З того часу він почав вважати святого Іларія своїм духовним наставником.

Згодом за сприяння короля Хлодвіга відновили храм на честь святого Іларія та монастир при ьому. За ті труди єпископ Пуатьє призначив Фридоліна ігуменом монастиря.

Невдовзі угодник Божий знову удостоївся чудесного видіння, в якому святитель Іларій вказав, що Господь благоволить, щоб він проповідував християнство племенам, які населяли верхів’я Рейну.

Після гарячої молитви перед мощами святого Іларія Фридолін вирушив у далеку та сповнену небезпек дорогу.

У долині Мозеля Преподобний скрізь збудував церкви на честь святителя Іларія. Потім він дійшов до Рейну та попрямував вгору за течією. У передгір’ї Альп Фридолін отримав від Господа третє сонне видіння. Згідно з яким він повинен заснувати на острові посеред річки монастир. З того монастиря мали вийти на проповідь безліч ченців і навернути до Христа тамтешніх язичників- алеманів.

Після того святий Фридолін знайшов бачений уві сні острів і поселився на ньому. Нині на цьому місці розташоване місто Бад-Зекінген. Однак населення зустріло його вороже, вирівшиши, що святий є злодієм. Вони почали лякати та виганяти його.

Тоді Фридолін попросив допомоги в короля Хлодвіга, який і дарував йому землю острова для монастиря.

Проте місцеві жителі, алемани, ще довго не довіряли Преподобному. Але мало-помалу їхня недовіра спадала й вони почали ставитися до нього прихильно. Цьому посприяло й те, що Фридолін навчив язичників саджати фруктові дерева, і незабаром на верхньому Рейні розквітли сади.

Але існує й докладніший переказ, що оповідає, як непросто було спочатку Святому на острові Зекінген.

У ньому йдеться про те, що більша частина земель належала багатим братам Урзо та Ландольфу. Урзо вирізнявся доброчесністю, а Ландольф був заздрісним і віроломним.

Саме Урзо подарував обителі додаткову землю для нового будівництва, на що були складені дарча та всі необхідні документи.Через деякий час Урзо відійшов до Господа. Згодом його землі, подаровані монастирю, силою захопив Ландольф.

Святий Фридолін звернувся до судді земного. Однак Ландольф підкупив суддю, і той з презирством і глузуванням вислухав та сказав Святому, що той має привести для свідчень померлого Урзо. 

Після того святий Фрідолін звернувся з молитвами до Господа. Він зійшов на гору, опустився на колінами на камінь і почав молитися. Він перебував у молитві до наступного ранку. Вранці Святий почув голос, який повелів йому йти до гробу Урзо та привести його на суд.

У той час камінь почав рости та м’якшати так, що коли Фридолін піднявся, то на ньому залишилися сліди від його рук і ніг. Камінь, на якому молився Подвижник, досі зберігається й глибоко шанується в Ранквайлі.

Святий Фридолін вирушив до могили благодійника монастиря Урзо, і за його молитвою померлий піднявся з могили. Під руку з Фридоліном Урзо вирушив до суду.

Явище було настільки страхітливим, що все вирішилося миттєво. Після того Святий знову відвів Урзо до могили, де той упокоївся.

Святий Фридолін зробив монастир на острові Зекінген подвійним, що взагалі трапляється рідко. Під його дахом жили як монахи, так і монахині, відокремлені одні від одних глухою стіною.

Угодник Божий продовжував проповідувати християнську віру й дійшов до Аугсбурга. Він заснував ще декілька храмів і монастир у Констанці.

6 березня 538 року святий Фридолін відійшов до Господа. Його мощі пребувають у соборному храмі міста Зекінген.

На іконах Святого Фридоліна зображують із посохом і книгою, що символізує його просвітительський і паломницький подвиги перед Господом.

Слава Богу вовіки.