Виховання звички та порядок у житті

Робити або не робити? Брати участь або ні?

Постійна напруга вибору, яка виснажує сили людини, виснажує її. Вибір – заняття, що вкрай стомлює. Воно буквально висмоктує усі сили, так що, зробивши вибір, людина іноді не знаходить сил здійснити те, що вона вибрала.

Потрібне відновлення. Доводиться чекати та накопичувати сили. А життя витікає. Часу все менше. Задумане не робиться. Ми дивимося на це й не знаємо що робити.

Який вихід?

Три стратегії

Є три стратегії.

Перша та найпопулярніша: «сховатися в будиночок», втікати защораз, коли треба приймати рішення, прикидатися, юродствувати, звалювати на інших.

Перевірено життям – стратегія програшна й сприяє швидкій деградації людини.

Другий варіант: щораз відповідально робити вибір, мужньо вступати в боротьбу зі спокусою.

Підходить не всім. Тільки дуже сильні люди погодяться на такі битви.

До речі, надовго їх теж не вистачає. У звичайної людини такий режим призводить до депресії, відчаю, періодичних зривів. Просто бракує сил постійно жити в цьому надлюдському ритмі.

Третій шлях: визначивши пріоритети свого життя, довірити звичці максимально можливе число повсякденних справ і клопоту, навмисне автоматизувати своє життя.

Прийнявши рішення один раз і назавжди, здійснювати його бездумно, не коливатися та не дозволяти варіантів. Тільки в цьому випадку вдається вивільнити сили для вирішення завдань, які того варті.

Упорядкувати своє життя. Привести його до ладу. Знайти прийнятний для себе ритм життя. Зробити цей вибір один раз і назавжди.

Упорядкувати своє життя. Привести його до ладу. Знайти прийнятний для себе ритм життя. Зробити цей вибір один раз і назавжди.

Як казала одна бабуся, «жити по порядку».

Вибір – стомливе заняття. Ситуація вибору виснажує людину. Навичка – береже сили.

Можливо, тому ми й такі в’ялі та слабкі, хоча перебуваємо в квітучих роках і у відносному здоров’ї та благополуччі.

Усе через те, що життя наше не впорядковане. Встаємо, як станеться, снідаємо на ходу, дивимося на дітей ковзаючим, «скануючим» поглядом – немає сил сфокусуватися, – квапимося, все кудись летимо та вічно не встигаємо.

Жити «впорядковано» – непросто.

По-перше, цей порядок потрібно ще знайти. Знайти самому, а це серйозна праця. Серйозна, але вдячна. Знайти ритм і закріпити.

Розпорядок філософа Канта

За кенігсбергським філософом Кантом жителі міста звіряли годинник.

Прокидався рівно о п’ятій ранку, випивав чашку чаю та викурював трубку, вдаючись до роздумів.

Із сьомої по одинадцяту читав лекції.

Потім довго обідав, спілкувався з друзями.

О третій виходив на прогулянку та відвідував друга, з яким спілкувався рівно до сьомої вечора (у вихідні до дев’ятої), повертався додому й рівно о десятій вечора вкладався спати.

Цей якнайточніший розпорядок, якого Кант строго дотримувався, нормував раз і назавжди і кількість випитого чаю, і число викурених трубок.

Це жорстко, але тільки так він міг вивільнити сили, необхідні йому для напруженої розумової праці.

Свій ритм життя Кант знайшов і закріпив не раніше сорокарічного віку. До того він перебував у пошуку й експериментував.

Якщо ви зайняті серйозною справою, яка вимагає повної віддачі, вам доведеться знайти свій ритм і строго його дотримуватися. Ритм, який буде пасувати саме вам, якраз.

Не все, що було корисне Канту, підійде, скажімо, багатодітній мамі або гомельському батюшці (отець Сава мешкає в м. Гомель, Білорусь – прим. Ред.).

Християнин за визначенням повинен велику увагу приділяти своєму внутрішньому духовному життю. Це заняття вимагає великих сил. Спасіння – заняття витратне.

Християнин за визначенням повинен велику увагу приділяти своєму внутрішньому духовному життю. Це заняття вимагає великих сил. Спасіння – заняття витратне.

Відкривши аскетичні книги, ми заздалегідь, за піонерським звичаєм, готуємося до виховання сили волі, а святі наполегливо нам кажуть про виховання звички.

…святі наполегливо нам кажуть про виховання звички.

Постійно жити зусиллям волі вдавалося лише особам героїчним, і те недовго.

Необхідністьзащораз робити вибір вимотує людину, вбиває в ній сили жити.

Виховання звичок і терпляче їх дотримання, навпаки, дає сили і для праці, і для любові, і для творчості.

Архімандрит Сава (Мажуко)