У Софійському соборі Києва, на східних стовпах, що підтримують вівтарну арку, можна побачити мозаїчні зображення Архангела Гавриїла та Пресвятої Діви Марії, які створюють композицію “Благовіщення”. Ця мозаїка дуже давня, датою її створення вважають 1040 р.

Опис з’явлення ангела Господнього Діві Марії присутній тільки в одному Євангелії — від Луки1(Лк. 1:26-39).

На основі цього сюжету й побудовано іконографію “Благовіщення”, яка дуже різноманітна, насичена деталями та має кілька ізводів завдяки доповненням із численних неканонічних джерел.

На софійській мозаїці в руках Богородиця тримає веретено з пурпуровою пряжею. За переданням, коли Пречистій Діві з’явився Архангел зі звісткою про непорочне зачаття Спасителя світу, Вона пряла пряжу для завіси Єрусалимського храму.

“Благовіщення з пряжею” стало одним із головних ізводів в іконографії цього сюжету. Саме цей варіант “Благовіщення” розміщують на Царських вратах, які ведуть до Святого святих — вівтаря.

У мозаїці відсутні будь-які ознаки конкретного місця дії: це допомагає вказати на прихований характер початку Боговтілення.

Зведення до мінімуму набору деталей, які “розповідають”, — характерна особливість візантійського іконопису епохи македонської династії.

Під час викладення зображення Богоматері грецький майстер вправно використовував смальту різних відтінків синього. Так на Діві Марії хітон світло-синіх тонів, а мафорій темніший, із густими темно-синіми складками, які доходять до чорного кольору.

Лик викладений рожевими і білими кубиками, що поєднуються в притінених місцях із зеленувато-сірими.

Праворуч від Богородиці грецька цитата з Євангелія, український переклад якої такий: “Я — Раба Господня, хай буде Мені по слову твоєму”2(Лк. 1:38).

Архангел Гавриїл звернений до Богоматері. Правою рукою він благословляє, а в лівій, як посланець Господа, тримає жезл. Напис свідчить: “Архангел Гавриїл: радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”3(Лк. 1:28).

Фігури Архангела та Діви Марії виконували різні мозаїсти. Гавриїл, на відміну від Богоматері, масивний і огрядний, а складки його вбрання майже прямокутні та ламкі.

Описане вище Київський образ Благовіщення Пресвятої Богородиці має назву “Прядуча”.