День пам’яті преподобного Акакія Мелітинського
17/30 квітня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Акакія, єпископа Мелітинського.
Святий Акакій народився у вірменському місті Мелітині в благочестивій сім’ї. Його батьки були бездітними й молитвою та постом випросили для себе в Бога дитину.
Коли Акакій досягнув певного віку, вони привели його до єпископа міста Отрія й, згідно зі своєю обіцянкою, віддали сина на служіння Богу.
Святий ревно трудився, вдосконалювався в чеснотах, старався бути кожному корисним.
Згодом Акакій удостоївся стати священником, а після смерті святителя Отрія його звели на єпископську кафедру. Святий проводив богоугодне життя та удостоївся від Господа дару звершення чудес.
Якось була велика посуха, що загрожувала голодом. Увесь народ перебував у скорботі.
Тоді святитель Божий вирушив із людьми за місто в храм на честь великомученика Євстафія. Там він ревно молив Святого помолитися Господу й випросити дощ для спраглої землі.
Потім Акакій поставив поблизу церкви жертовник і Божественний престол та почав звершувати Літургію. При цьому він не розбавив, як зазвичай, у Святій Чаші вино водою, а просив Господа розбавити вино водою дощовою та напоїти висохлу землю.
Одразу після молитви Свого угодника Господь послав дощ, і скорбота людей перетворилася на радість. Того року люди зібрали щедрий урожай.
У тій місцевості текла багатоводна річка. Іноді вона розливалася й затоплювала людські оселі, через що вони навіть руйнувалися.
Одного разу сталася велика повінь, і святитель Акакій бачив спричинені нею страждання людей.
Він пішов до річки, помолився Богу та поставив камінь, за який заборонив переходити річці. З того часу вода ввійшла в береги, і річка більше не розливалася далі того каменя.
Неподалік від Мелітини була мальовнича місцевість, що належала грекам і називалася Міасіна. Там протікала річка Азор, на якій було декілька озер.
Біля одного з озер на узвишші був язичницький храм, оточений садом. Там греки поклонялися ідолам і звершували мерзенні жертвоприношення.
Святитель Акакій захотів освятити те прекрасне місце, щоб на ньому прославлялося Ім’я Істинного Бога. На тому місці він почав будувати церкву на честь Пресвятої Богородиці.
Проте язичники противилися тому й те, що християни будували вдень, вони вночі руйнували.
Згодом із Божою допомогою Святий розвалив ідольський храм і спорудив храм на честь Божої Матері. При ньому влаштувалася чернеча обитель, і на місці, де приносилися скверні жертви, почало прославлятися Ім’я Господнє та звершувалися предивні чудеса. Тоді багато греків увірувало во Христа.
Через недбальство будівельників склепіння храму на честь Богородиці було зроблене неміцним. Одного разу під час Богослужіння воно похилилося всередину церкви й загорожувало обвалитися на вірян. Люди поспішно почали виходити назовні.
Святитель Акакій, побачивши те, звернувся з молитвою до Бога. У той час склепіння наче повисло в повітрі й перебувало нерухомим. Це продовжувалося до того часу, поки Святий не завершив Божественну службу і не вийшов із кліром назовні. Після того воно впало з великим шумом без шкоди для людей.
Якось у церкві в поселенні Самурія єпископ Акакій проповідував Слово Боже. Ластівки, які жили там у великій кількості, зчиняли шум і заважали народу слухати проповідь.
Тоді Іменем Творця Святий повелів пташкам замовкнути, і ластівки враз затихли й полетіли з того місця. Відтоді, якщо вони й прилітали до храму, то не могли там щебетати й швидко летіли геть.
Поблизу Мелітини розташовувався будинок святого Акакія, де він жив ще до прийняття єпископського сану. Після того Святитель перетворив його на лікарню й притулок для вбогих. Туди він часто приходив, приносив необхідне та прислуговував хворим.
Якось вони пожалілися, що мухи не дають їм спокою, кусають їхні тіла і спричиняють великі страждання.
Почувши ті нарікання, угодник Божий звершив молитву та заборонив мухам прилітати в будинок. З того часу до самої кончини Святого жодної мухи в лікарні не бачили.
Подібно до цього святитель повелів замовкнути жабам, що сильно шуміли й заважали хворим. Невдовзі він дозволив їм видавати тихі звуки.
Якось святий вивів воду з сухого каменя і напоїв спраглих. Багато й інших чудес він звершив у славу Божу.
Єпископ Акакій брав участь у ІІІ Вселенському Соборі (431). Під час нього Святитель разом із іншими Святими отцями позбавив Царгородського патріаршества єретика Несторія, ганьбителя Божої Матері, та піддав його анафемі.
Тривалий час Святий пас словесне стадо Христове, звершив багато чудес, а потім із миром віддав душу Господу.
Святе тіло Святителя поховали поряд із тілом мученика Полієвкта, який постраждав за Христа в ІІІ сторіччі в Мелітині.
Слава Богу вовіки. Амінь.
