День пам`яті мучеників Саторнія, Іакісхола, Фавстіана, Януарія, Марсалія, Євфрасія, Маммія, Мурина, Зінона, Євсевія, Неона та Віталія Керкірських
28/11 травня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Саторнія, Іакісхола, Фавстіана, Януарія, Марсалія, Євфрасія, Маммія, Мурина, Зінона, Євсевія, Неона та Віталія Керкірських.
Апостол Іасон походив із Тарса (Мала Азія). Він став першим християнином у місті.
Апостол Сосипатр походив з Ахаїї. Обидва вони стали учнями апостола Павла, який навіть назвав їх своїми «родичами»1(Рим. 16:21). Святий Іасон був єпископом у рідному місті Тарсі, а святий Сосипатр — в Іконії. З євангельською проповіддю вони вирушили на захід і в 63 році досягли острова Керкіри в Іонічному морі поблизу Греції.
Там вони побудували церкву на честь імʼя первомученика Стефана та багатьох охрестили. Правитель острова дізнався про це й увʼязнив. У тій вʼязниці сиділи семеро розбійників: Саторній, Іакісхол, Фавстіан, Януарій, Марсалій, Євфрасій і Маммій.
Апостоли навернули їх до Христа. За сповідання Христа семеро вʼязнів мученицьки померли в казані з розтопленою смолою, сіркою та воском.
Тюремний сторож, бачачи їхній мученицький подвиг, виголосив себе християнином. За це йому відрубали ліву руку, потім обидві ноги, а потім голову.
Апостолів Іасона і Сосипатра правитель наказав бити батогом і знову запроторити до вʼязниці.
Коли дочка правителя, дівчина Керкіра, дізналася, як мученики страждають за Христа, вона також оголосила себе християнкою й роздала всі свої прикраси жебракам.
Оскаженілий правитель намагався вмовити доньку зректися Христа, але свята Керкіра твердо стояла і проти умовлянь, і проти погроз. Тоді озлоблений батько вигадав жахливе покарання доньки: він наказав помістити її в окремій вʼязниці та впустити до неї розбійника і блудника Мурина, щоб той збезчестив наречену Христову.
Але коли розбійник підійшов до дверей вʼязниці, на нього напав ведмідь. Свята Керкіра, почувши шум, імʼям Христовим відігнала звіра. Потім вона молитвою зцілила рани Мурина. Після того свята Керкіра просвітила його Христовою вірою.
Святий Мурин виголосив себе християнином, після того його одразу стратили.
Правитель наказав підпалити вʼязницю, але свята дівчина залишилася жива. Тоді за наказом злостивого батька її повісили на дерево, задушили їдким димом і розстріляли стрілами. Після її смерті правитель вирішив стратити всіх християн на острові Керкірі.
Мучеників Зінона, Євсевія, Неона і Віталія, просвітлених апостолами Іасоном і Сосипатром, спалили.
Жителі Керкіри, рятуючись від гоніння, переправилися на сусідній острів. Правитель із загоном воїнів поплив, але їх поглинули хвилі.
Правитель, який змінив його, наказав кинути апостолів Іасона та Сосипатра в казан із киплячою смолою. Проте, коли він побачив їх неушкодженими, то зі сльозами вигукнув: «Боже Іасона та Сосипатра, помилуй мене!»
Звільнені апостоли хрестили правителя й дали йому імʼя Севастіан. При його допомозі апостоли Іасон і Сосипатр побудували на острові кілька церков. Доживши там до глибокої старості, святі своєю палкою проповіддю примножили стадо Христове.
Слава Богу вовіки.
