Список святих ще пишеться
“Неможливо застосувати Євангеліє!” – вигукує зневіра.
Неможливо сьогодні людині жити за Євангелієм. “Неможливо, – вигукують молоді, – зберегти цнотливість.
Неможливо, – вигукують одружені, – жити за принципом «Що Бог поєднав, того нехай людина не розлучає»1(Мф.19:6): щоб чоловік все життя прожив з однією жінкою, а жінка — з одним чоловіком.
Неможливо, – вигукують торговці, дотримуватися принципу «Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні»2(Мф.5:37).
Неможливо, вигукують багаті, дотримуватися заповіді «Продай маєток твій і роздай жебракам»3(Мф.19:21).
Неможливо, – вигукують мстиві, – пробачити наших ворогів.
Неможливе одне, неможливе інше, неможливе все Євангеліє… Заповіді Божі здаються нездійсненними.
Але хіба це означає, що Євангеліє є лише утопією? Зовсім ні. Заповіді Божі реальні та досяжні.
Навіть, якби знайшлася лише одна людина, яка виконала все, що заповідував Христос, це було б незаперечним доказом того, що жити за Євангелією можливо. Якщо одна людина змогла, чому б і нам не зробити те саме?
Але така людина не одна; їх дуже багато. Безліч людей навіть у найнесприятливіших умовах дотримувалися заповідей Євангелія — словом, ділом і навіть ціною свого життя. Вони кажуть: «Все можу в Іісусі Христі, що мене зміцнює» (Флп.4:13) і «Будьте наслідувачами мені, як я Христу» (1Кор.11:1). Ці люди є святими, яких Церква пропонує нам як приклад.
Святі, мої улюблені, не були такими спочатку. Ніхто не народжується святим.
Ніхто не народжується святим.
Як показує людський досвід і Святе Письмо, кожен із нас з’являється на світ із зачатками всіх лих, подібно до того, як із надр землі витягується не тільки цінний метал, а й домішки.
Тому Давид у своєму знаменитому покаянному псалмі з болем вигукує: «Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя»4(Пс.50:7). Ці слова могли б вимовити й усі святі, адже вони успадкували ту ж гріховну природу, що сягає корінням у прабатьківський гріх.
З цього загального джерела зла в них розвивалися вади, які спотворювали чисте серце, дане Творцем.
Саме тому, як загальний крик про гріховність людського серця, звучить інший вірш того ж псалма, яким навіть невіруючі, такі як Вольтер, захоплювалися за його глибину: «Серце чисто твори в мені, Боже, і дух прав онови в утробі моїй»5(Пс.50:12).
Оскільки святі, як і всі люди, були з плоті та крові, до зустрічі зі Спасителем Христом їхні серця не були чистими; вони були опоганені як первородним гріхом, так і особистими гріхами. Брехня, прокляття, богохульства, крадіжки, перелюб, розпуста, вбивства — такою була нечиста річка життя багатьох із них до їхнього навернення.
Але в якийсь благословенний момент річка їхнього життя зіткнулася з загадковою річкою Єзекіїля, про яку йдеться у 47-му розділі його пророцтва.
Її води, що б’ють із Голгофи, чудотворні, вони оживляють усе. До цих вод кличе нас пророк Ісая, говорячи: «Омийтеся, і чисті будете»6(Іс.1:16). І одна-єдина їхня крапля здатна очистити людину!
Це не поетичні образи та не мої особисті фантазії. Ті, хто сумніваються, можуть звернутися до історії Церкви та до житій святих. Там вони знайдуть безліч прикладів того, як сила хреста, торкнувшись сердець розбійників і лиходіїв, перетворювала навіть занепалих людей. І сила хреста залишається незмінною.
Церква не безплідна; вона народжує святих і сьогодні. Список святих у вічності не закритий, він пишеться. Святість не залишилася у далекому минулому, у першому, четвертому, шостому, сьомому чи шістнадцятому столітті… Ні!
Церква не безплідна; вона народжує святих і сьогодні. Список святих у вічності не закритий, він пишеться. І в нашому сторіччі, що передує приходу антихриста, процвітають святі.
І в нашому сторіччі, що передує приходу антихриста, процвітають святі. Чоловіки та жінки й сьогодні йдуть стопами мучеників попередніх поколінь.
Незважаючи на всі глузування, гоніння, муки, вони не зраджують нашої віри, не поклоняються новим ідолам. Їхній погляд спрямований до неба, як у першомученика Стефана, і вони трудяться, щоб бути гідними синами та дочками тих предків, які пожертвували всім заради віри Христової.
У Північній Греції я познайомився з літньою жінкою, біженкою з Понта. Вона пережила трагедію – загибель усієї родини.
Залишившись одна, вона зіткнулася з новими випробуваннями на старості, гоніннями з боку темних сил.
«Я не зраджу, — казала вона мені, — віру в Христа та любов до батьківщини. Я залишусь християнкою. Я хочу, щоб, коли я піду в інший світ, мої предки, які пожертвували собою, зустріли мене і сказали: «Ласкаво просимо, доню! Ти вчинила так само, як ми. Увійди на радість Господню». Цей спогад про святих — найсильніша пружина, що підштовхує до моральних подвигів…
Дорогий мій брате, дозволь мені запитати тебе: чи віриш ти в Господа нашого Іісуса Христа? Чи віруєш ти в Нього всією душею?
Якщо так, то як би не було важко, не кажи: “Неможливо жити по-християнськи”. Ні. Боягузтво геть!
Ти можеш свідчити про Христа, хоч би якою була твоя справа й твоя професія. Поглянь на сонм усіх святих, і ти побачиш своїх побратимів.
Святі є у всіх професіях; всі вони жили за прикладом Боголюдини, який сказав: «Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити» (Мф.20:28).
Якщо ти священнослужитель, дивися на святих ієрархів, пресвітерів та дияконів. Якщо ти освічений, дивися на святителів Василя, Григорія та Іоанна Золотоуста. Якщо ти офіцер чи солдат, молися святим Димитрію, Георгію та Феодору.
У землеробів є святі Трифон та Павло Препростий; у пастухів – святі Спіридон, Созон, Власій та пастухи Вифлеємські; у садівників – святий Фока; у кухарів – святий Євфросин; у швачок і барвників – святий Менігн; у художників – євангеліст Лука і преподобний Аліпій; у граверів – святий Іоанн Постник; у вчителів – святий Арсеній Великий; у лікарів – святі Безсрібники та святий Пантелеїмон Цілитель; у астрономів – три волхви; у правителів – святі Амвросій, Філогоній та Артемій; у суддів – святі Діонісій Ареопагіт та Ієрофей; у сенаторів – благородний Йосип… у царів – святі Костянтин та Олена.
Святість проявляється скрізь, вона підтверджує, що християнин, де б він не служив і які б йому не зустрічалися перешкоди, отримує від Бога силу для таємничого життя в Святому Дусі.
Святість проявляється скрізь, вона підтверджує, що християнин, де б він не служив і які б йому не зустрічалися перешкоди, отримує від Бога силу для таємничого життя в Святому Дусі.
Життя святих є натхненним прикладом того, як чеснота може процвітати навіть у найпорочніших суспільствах, адже «люблячим Бога все сприяє на благо»7(Рим.8:28).
Всі святі, моліть Бога за нас! Ви полюбили Христа досконалою любов’ю, понад усе мирське, і здобули перемогу. І тепер ви дивитеся на суворі сутички, які веде нинішнє покоління вірян проти сил антихриста.
Наші старші брати, поспішіть нам швидше на допомогу. Не припиняйте молитися, щоб Господь дарував перемогу тим, хто, як і ви, бореться під покровом святого хреста. Амінь.
Митрополит Августин Кантиотіс. Виступ на радіо, 1949 рік
