День пам`яті святителя Митрофана Константинопольського
4/17 червня Православна Церква вшановує пам`ять святителя Митрофана Константинопольського, патріарха.
Святитель Митрофан був сучасником імператора Костянтина Великого (306–337).
Його батько, римлянин Дометій, рідний брат імператора Проба (276–282), зрозумів несправжність язичницьких богів і увірував у Господа Іісуса Христа.
Оскільки, в сповненому язичницького нечестя, Римі християн жорстоко переслідували, Дометій разом із синами Пробом і Митрофаном вирушив у Візантію.
Там він навчався Закону Божого в богоугодного єпископа Тита (по-іншому Трата або Тората), що обіймав Візантійський святительський престол у 242–272 роках.
Згодом єпископ Тит посвятив Дометія в пресвітера. Після смерті Тита Дометій став єпископом Візантійським (272–303). Його наступником був син Проб (303–315), а після Проба — Митрофан (316–325/326).
Під час візиту до Візантії імператор Костянтин Великий познайомився з єпископом Митрофаном. Здивований доброчесністю та премудрістю Святителя, імператор полюбив його і взяв із собою до Рима.
Святому Костянтину сподобалася Візантія своєю красою, вигідним розташуванням, родючістю довколишніх земель, і він переніс туди столицю, яку назвав Новим Римом.
Проте за ім’ям імператора місто дедалі частіше почали називати Константинополем, а ще, як резиденцію імператорів, Царгородом.
У нову столицю Костянтин Великий перевів із Риму й святителя Митрофана. Він назвав його своїм отцем і виклопотав для нього в присутніх на І Вселенському Соборі в Нікеї архієреїв титул патріарха.
Так угодник Божий став першим патріархом Константинопольським.
Будучи дуже старим і немічним, святитель Митрофан не зміг взяти участь у Соборі, тому послав замість себе свого хорєпископа Олександра. Останній вирізнявся святістю життя та багато потрудився на користь церковного миру у Фракії та Іллірії. На Соборі Олександр протистояв єритику Арію.
Коли закінчився Собор, за проханням благочестивого імператора Костянтина, святителі, які брали участь у Соборі, вирушили з імператором у Константинополь відвідати хворого патріарха Митрофана, який наблизився до смерті.
Під час зустрічі імператор запитав у Святого, хто гідний стати його наступником.
У відповідь Святитель сповістив, що сім днів тому отримав від Господа одкровення, що через десять днів залишить цей світ.
Потім він вказав своїм наступником згаданого хорєпископа Олександра, а після нього Павла, який у той час ще був читцем.
Александрійському патріарху Олександру святий передрік, що після нього зійде на Александрійську святительську кафедру його архідиякон Афанасій. Також він пророкував, що той повстане проти аріанства разом із патріархом Константинопольським Олександром, досягне успіхів у великих подвигах і перетерпить багато страждань, як перетерпить і мужній Павло.
Через десять днів після отриманого від Господа одкровення патріарх Митрофан спочив у 117 років. Його кончина настала 4 червня 325 або 326 року. Мощі угодника Божого почивають у зведеному на честь нього храмі в Константинополі.
Слава Богу вовіки. Амінь.
