День пам`яті преподобного Анувія Єгипетського

5/18 червня Православна Церква вшановує память преподобного Анувія Сповідника і пустельника Єгипетського.

Святий Анувій походив із Єгипту. За сповідування Імені Христа він зазнав катувань від нечестивих ідолопоклонників під час гоніння, яке вони підняли на християн.

З Божого промислу Преподобний уникнув смерті та оселився в пустелі, де жив боговгодно до кінця своїх днів.

Помер Святий у глибокій старості за наступних обставин.

Якось на березі річки Ніл зустрілися троє пустельників: авва Сур, Ісайя та Павло. Поговоривши та розпитавши один одного, куди направляються, зрозуміли, що всі вони прямують до авви Анувія. Тоді троє отців вирішили долати шлях разом.

Щоб досягти мети, подвижникам потрібно було плисти вверх по річці протягом трьох діб. Отож вони розташувалися на березі та почали чекати корабель, однак його довгий час не було.

Зрештою отці вирішили просити допомоги в Бога. При цьому Ісайя та Павло наголошували на тому, щоб особливо авва Сур помолився Господу, бо вірили, що саме через нього отримають допомогу.

Авва Сур попросив їх стати для молитви на коліна, а сам розпростерся на землі хрестоподібно та почав молитися.

Коли всі піднялися, то побачили біля берега човен і прославили Господа.

На човні, яким управляла невидима сила Божа, вони через годину опинилися навпроти обителі святого Анувія.

У той час Ісайя попросив Господа, щоб Анувій вийшов їм назустріч і відкрив кожному з них їхні сердечні таємниці.

Павло ж сказав, що отримав від Господа одкровення, згідно з яким Анувій відійде до Бога через три дні.

На невеликій відстані від річки мандрівників зустрів авва Анувій. Він відвів їх у свою келію та почав розповідати про добрі справи кожного з них, які відомі лише Богу.

Тоді Ісайя розповів Анувію, що Господь відкрив їм про настання його кончини, й попросив, щоб Анувій заради наступних поколінь розповів і про свої подвиги.

Преподобний сказав, що не пам’ятає, щоб зробив що-небудь славне та велике, а розповів про себе наступне.

Жодного брехливого слова не злетіло з уст Анувія відтоді, як він сповідав перед мучителями Ім’я Христове. Оскільки з того часу, як Святий сповідав істину, він не побажав сказати коли-небудь будь-що неправдиве.

Преподобний ніколи не шукав земних благ і споживав їжу, яку йому приносили Ангели. Господь відкривав йому те, що відбувається на землі, й він завжди прагнув до спілкування з Богом, а тому не спав ні вдень, ні вночі.

Преподобний завжди бачив Ангела, який перебував поряд із ним. Господь чув прохання Анувія і виконував їх.

Святий удостоївся бачити ангельські лики та лики святих. Також він бачив сатану й бісів.
Багато й іншого розповів Преподобний заради користі інших, після чого наприкінці третього дня мирно відійшов до Господа.

У той час з`явилися сонми Ангелів і піднесли його душу на Небо. У повітрі лунав ангельський спів. Кончина Анувія настала в IV сторіччі.

Слава Богу вовіки. Амінь.