Христос – це нове життя

– Отож, життя без Христа – це не життя. Немає його, воно закінчене. Якщо не бачиш Христа у всіх своїх діях та помислах – ти чужий для Христа.

– Як ти це зрозумів?

Я пам’ятаю одну пісеньку:

З Христом кругом, 
Страху вже немає ніде.

Вам її не доводилося чути?  А? Це дитяча пісенька, як вона мені запам’яталася.

Так, ми дійсно повинні дивитися на Христа. Він – наш друг, Він – наш брат, Він – найкраще і найпрекрасніше з того, що є. Він – це все.

Як друг, Він звертається до нас і говорить: “Ви ж Мої друзі. Невже ви цього не розумієте? Ми – брати й сестри. Я ж не… У Мене в руках немає ключів від безодні пекельної, Я вас не залякую, але Я вас люблю. І хочу, що ви разом зі Мною раділи життю”. Розумієте?

Ось що таке Христос.

І тут немає місця смутку, зневірі, замкнутості на самій собі, коли людина занурена та мучить себе всіма можливими помислами, страждає від ран, які отримала вона на своєму життєвому шляху.

Христос – це нове життя. Христос – це все.

Він – радість, Він – життя, Він – світло, світло істинне, яке робить так, щоб людина раділа та прагнула вгору, Він бачить все, бачить всіх, вболіває за всіх, хоче, щоб всі були разом із ним, а всі – разом із Христом.

Коли ми знаходимо яку-небудь річ або скарб, то не бажаємо говорити про це ніде.

Однак християнин, коли знайде Христа, коли пізнає Його, коли Христос ввійде в його душу й він відчує Його, бажає говорити та кричати про це всюди. Він бажає говорити про Христа, про те, що таке Христос.

Полюбіть Христа й ніщо не буде важливішим за любов Його.

Полюбіть Христа й ніщо не буде важливішим за любов Його.

Христос – це все, це джерело життя, межа того, що може бажати людина, це все. У Христі є все, все найпрекрасніше.

Далеко стоять від Христа скорботи, зневіра, нервовість, переживання, згадки про життєві травми та страждання. Все це буває у нашому житті.

Ми поспішаємо туди, біжимо сюди, але все даремно, й ми ніде не можемо зупинитися. Але там, де ми пізнаємо Христа, нехай це буде навіть печера, там ми залишаємося та боїмося піти, щоб не втратити Його.

Читайте, і ви про все дізнаєтеся. 

Подвижники, які пізнали Христа, не бажали залишати своїх печер, не бажали йти в світ на справу проповіді, вони хотіли залишитися там, бо відчули Христа, який присутній поряд із ними.

Христос – це все.
Христос – це джерело життя, радості. Це все. А як тобі здається, Нікос?

Христос – це все. Христос – це джерело життя, радості. Це все.

– Те, що ви сказали, Геронда, – золоті слова, й це реальність. Як ви говорите, так і є насправді ж.

– Так, – продовжував Старець. – Коли ми говоримо, що ми християни, що ми – Христові, тоді ми чуємо заклик до цього життя. Ти зрозумів? Ось як це буває…

І в час випробувань, як тільки ми побачимо Христа, тут же відкидаємо свої наміри та хочемо бути з Христом.

Проте Христос – наш друг, Він – наш брат, і Він говорить: “Ви – Мої друзі. Я не бажаю, щоб ви дивилися на Мене по-іншому, Я не бажаю, щоб ви дивилися на Мене так: що Я – Бог, що Я – Бог Слово, що Я – іпостась Святої Трійці. Я хочу, щоб ви дивилися на мене, як на вашого друга, обійняли мене, відчули Мене у своїй душі – вашого Друга. Мене – джерело життя, як це є насправді ж”.

…Христос – наш друг, Він – наш брат.

І все це – істина. Зараз, як ми сказали, є сатана, пекло, смерть. Усе це є, є насправді. Це інша область: зло, пітьма й те, що належить пітьмі.

Людина Христова має полюбити Христа, і коли вона полюбить Христа, вона звільняється від диявола, від пекла та смерті.

Людина Христова має полюбити Христа, і коли вона полюбить Христа, вона звільняється від диявола, від пекла та смерті.

Ти запитаєш мене: “А ти досягнув цього?”

– Ні, я не досягнув, я про це прошу, цього хочу. І коли буваю один, і взагалі скрізь намагаюся так жити. Я не живу, але… намагаюся.

Тобто, як тобі сказати, як пояснити? Я не пішов у цю область… але я там був один раз, я бачив її, але тепер мене там немає, однак я її пам’ятаю, сумую за нею й хочу повернутися.

Ось і зараз, і завтра, післязавтра, – кожної миті це бажання до мене повертається, і я дуже хочу, прагну туди вирушити. Але я – не там. Не можу вам цього пояснити.

Ну, зрештою, ви зрозуміли?

– Так, зрозуміли Герондо.

Прп. Порфирій Кавсокаливіт. Квіткослів порад