День пам’яті Коневського образу Пресвятої Богородиці
10/23 липня Православна Церква вшановує пам’ять Коневського образу Пресвятої Богородиці.
У 1393 році святий Арсеній, засновник Коневського монастиря, отримав у благословення від преподобного Іоанна, ігумена одного з афонських монастирів, ікону Божої Матері. Тоді ж Іоанн передрік своєму улюбленому учню Арсенію, що той буде настоятелем новоствореної обителі.
На одному боці Коневського образу зображена Божа Матір із Богонемовлям Христом, Який тримає в лівій руці пташеня голуба. На зворотному боці святині зображений Нерукотворний образ Спасителя.
Той образ-благословення на Святій Горі називався Акафістним, вподальшому назвали Коневським і визнали чудотворним.
Після того Арсеній прибув на Новоозеро (Ладозьке озеро) та поселився на Коневському острові. Там він збудував храм на честь Різдва Богоматері й заснував монастир. Від чудотворного образу Богородиці Святий отримував благодатну допомогу.
Острів Коневець населяли язичники, які шанували величезного кам’яного ідола — «кінь-каменя».
З чудотворною іконою Пресвятої Діви Марії після ревної молитви преподобний Арсеній звершив хресний хід навколо того каменя.
Тоді велика юрба нечистих духів у вигляді воронів покинула те місце й полетіла на Виборзький берег. З тих пір у тій місцевості «кінь-камінь» почав символізувати перемогу християнства над язичництвом, а образ Божої Матері отримав назву Коневського.
Від чудотворної Коневської ікони звершувалися благодатні знамення і прославили святиню.
У 1581 році, коли тривала війна зі Швецією, монахи Коневської обителі з чесним образом Богоматері перейшли в Новгородську Дерев’яницьку обитель.
У 1595 році вони повернулися в рідний монастир, однак у 1610 році через активізацію військових дій знову залишили його.
Спочатку монахи знайшли пристанище в Дерев’яницькій, а пізніше в Тихвинській обителях. На честь Коневського образу Богородиці щорічно 10 липня в Новгородській обителі звершувалося святкування.
У 1799 році святиня повернулася в Коневський монастир, де зберігалася в церкві на честь святителя Никона.
У 1802 році над могилою святого Арсенія збудували Введенський храм, в якому й помістили ікону. У той час ігумен Іларіон склав службу Коневському образу Богоматері. Згодом над Введенською церквою спорудили храм на честь Різдва Богородиці. У вівтарі того храму зберігався список із Коневської ікони.
У 1893 році святиню помістили в кіот і виготовили для неї срібну ризу.
У ході Першої світової війни територія, на якій розташовувався Коневський монастир, відійшла до Фінляндії.
У 1918 році Фінська Православна Церква отримала автономію.
Коли тривала Друга світова війна, Коневський монастир евакуювали в містечко Кейтель, куди на поклоніння чудотворному образу приходили сотні фінських паломників.
У 1956 році декілька монахів Коневського монастиря, що залишилися живими, переселилися в Нововалаамську обитель (Хеінавесі), там і тепер перебуває святиня.
Слава Богу вовіки. Амінь.
