Чим вимірюється бідність
В аптеку заходить робітник і звертається до фармацевта: «Чи маєте якийсь засіб, щоб залікувати тріщини на руках?».
Дивлячись на його забруднений цементом одяг, фармацевт у білому халаті, з-під якого видніється краватка та дорога сорочка від «Сен-Лоран», з іронією відповідає:
«У нас є ліки і від тріщин на ногах, і від інших тріщин. Є два засоба: один — дорогий, імпортний, а інший — дешевий, місцевого виробництва. Яке хочете?
Робітник каже: «Дайте мені найкраще з того, що маєте».
«Імпортні ліки вам будуть не по кишені. Але ваша справа», — відповідає фармацевт і глузливо дивиться на робітника.
Не звертаючи уваги на глузування продавця, робітник простягає до нього свої поранені руки та каже: «Я працюю на будівництві з цементом, мої руки пошкодилися та огрубіли від роботи.
Я не можу погладити обличчя моєї маленької дочки, бо боюся поранити її. Якщо дорогі ліки справді хороші, дайте мені їх, і я заплачу скільки потрібно».
Побачивши ці поранені руки, фармацевт зблід, і слова грудкою застрягли у нього в горлі.
Майже незнайоме йому й давно забуте почуття каяття та сорому несподівано пронизало його серце, що огрубіло від ситого життя та зовнішнього лиску.
У цей момент він усвідомив, що бідність вимірюється не тим, що в людини в кишенях, а тим, що в душі.
Доброго всім дня і хай допоможе нам Бог!
