День пам’яті блаженного Миколая Качанова
27 липня/9 серпня Православна Церква вшановує пам’ять блаженного Миколая Качанова, Новгородського юродивого заради Христа.
Святий Миколай жив у XIV сторіччі в місті Новгороді, в якому народився.
Його батьки, Іуліанія і Максим, були багатими та знатними людьми.
Вихований у благочесті Миколай ревно відвідував Богослужіння, віддавався посту й молитві, щедро благодіяв бідним.
За доброчесне життя його почали славити вельможі. Святий боявся марної людської слави, тому взяв на себе подвиг юродства Христа ради.
Одягнений у руб’я блаженний із таємною молитвою в серці блукав містом незалежно від пори роки і переносив холод та бідність.
Нерозумні люди кривдили й били його, а він терпів образи з радістю та молився за кривдників.
Розташований на обох берегах ріки Волхова Новгород мав Софійську й Торгову сторони. Святий Миколай подвизався на Софійському боці міста. Водночас на Торговому боці жив заради Христа юродивий Феодор.
На очах новгородців, щоб викрити їхні чвари, блаженні удавали велику ворожнечу один до одного. Кожен із них виганяв іншого, коли той заходив не на свій бік міста.
Так, одного разу, проганяючи удаваного ворога, святий Миколай пішов річкою, як сушею, і кинув у Феодора качан капусти. Через те його назвали Качановим.
Наділений від Господа благодатними дарами, блаженний почав проявляти прозорливість і звершувати чудеса. Люди почали вважати його чоловіком Божим.
Якось новгородський посадник запросив Миколая на бенкет для іменитих мужів міста. Однак, коли Святий прийшов, слуги вигнали його.
Тоді дивовижно зникло вино в посудинах. Посадник дізнався, що Блаженного вигнали, і наказав повернути його назад.
Угодник Божий повернувся, і вино з’явилося знову.
Миколай заповів поховати своє тіло біля дороги на краю кладовища, розташованого довкола Іаковського собору.
27 липня 1392 року Блаженний помер. Його поховали за заповітом.
У 1554 році над могилою угодника Божого звели кам’яну церкву на честь великомученика Пантелеймона, яку народ почав називати церквою святого Миколая чудотворця Качанова.
Ту церкву особливо шанували Новгородські святителі, які обов’язково відвідували її в четвер М’ясопусної седмиці. У XVII сторіччі в день пам’яті блаженного Богослужіння в храмі звершував архієрей.
У 1815 році над мощами Святого влаштували нову різну гробницю з сінню. На іконах Угодника Божого зображують у княжій шубі, підперезаного платом, із качаном капусти в руці.
Слава Богу вовіки. Амінь.
