День пам’яті преподобного Косми пустельника

3/16 серпня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Косми пустельника.

Про святого Косму відлюдника відомо з розповіді пресвітера Вікантійського монастиря Василія, що міститься в книзі «Лімонарь» («Луг духовний»).

Ця книга складена грецьким монахом Іоанном Мосхом, який подорожував монастирями Палестини, Сирії, Єгипту, Кіпру, Константинополя і Риму та записував розповіді про життя подвижників, їхні вислови й повчання.

Пресвітер Василій повідомляє наступне.

Коли він перебував в Антіохії, святий Косма, який подвизався у Фаранській лаврі, прийшов до патріарха Григорія.

Косма дотримувався суворого посту, був ревним поборником істинної віри, міцно зберігав церковні догмати й добре знав Святе Письмо.

Невдовзі після свого прибуття в Антіохію він відійшов до Господа. Тіло Косми поховали в монастирі неподалік від горбу якогось єпископа.

Через два місяці після кончини святого Василій пішов відвідати його гріб і зустрів вбогого, який просив милостиню.

Коли вбогий побачив пресвітера, то тричі поклонився біля гробу та помолився за упокій душі померлого. Після того він сказав Василію, що тут похований великий старець, і розповів, що отримав від нього чудесне зцілення, оскільки дванадцять років був розслабленим.

Також убогий розповів, що Косма приходить і втішає його, коли він перебуває в скорботі, та сповістив, що кожної ночі святий говорить єпископу, щоб він, єретик і ворог Кафолічної Церкви, не торкався до нього.

Після тієї розмови пресвітер Василій пішов до патріарха і почав просити його поховати мощі Косми в іншому місці.

Патріарх відповів, що єретик не може спричинити шкоди Святому; слова ж убогого розкривають доброчесність старця та викривають нечестя єпископа, щоб його не шанували як православного.

Також пресвітер Василій розповідає, як він колись прийшов до преподобного в лавру, де той подвизався, і Косма розповів йому наступний випадок.

Якось Святий почав замислюватися над тим, що означають слова Спасителя: «Якщо нині хто має торбу, нехай візьме, а також і міх: а якщо не має, то нехай продасть ризу та купить ніж». Коли Апостоли відповіли, що є два ножі, Господь сказав, що цього достатньо.

Косма не міг сам зрозуміти значення тих слів, а тому пішов у лавру Пірга до отця Феофіла, щоб той пояснив йому.

Святий ішов через пустелю і побачив на своєму шляху величезного змія, який залишав на землі глибокий слід і вигинав своє тіло великими дугами.

Тоді Косма зрозумів, що це бісівська спокуса, щоб він повернувся назад, і з молитвою до Бога без перешкод пройшов через вигин тіла змія, як через ворота, та зустрівся з аввою Феофілом.

Феофіл пояснив, що ножі означають два види боговгодного життя: діяльність (працю) та споглядання (заглиблення розуму в богомислення та молитву). Той, хто володіє цими дома чеснотами, є досконалою людиною.

Крім того, пресвітер Василій повідомляє, що на початку свого чернечого життя 10 років провів разом зі святим Космою у Фаранській лаврі та слухав його душокорисні повчання.

Якось Косма процитував Василію слова святого Афанасія Великого й сказав йому, якщо той прочитає в книзі або почує який-небудь із висловів преподобного Афанасія, то хай запише його на хартії, а за відсутності хартії на своєму одязі.

Таку повагу мав Косма до великих отців Церкви, з якими після закінчення свого земного життя упокоївся в Царстві Небесному.

Слава Богу вовіки. Амінь.