День пам’яті святого благовірного князя Феодора, Смоленського і Ярославського чудотворця, та чад його Давида й Констянтина
19 вересня/2 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святого благовірного князя Феодора, Смоленського і Ярославського чудотворця, та чад його Давида й Констянтина.
Святий Феодор був нащадком рівноапостольного князя Володимира та сином Смоленського князя Ростислава Мстиславовича.
Він спочатку княжив в Можайську, який у той час був малолюдним та бідним містечком. Те місто дісталося Святому під час несправедливого розподілу батьківського спадку між ним і братами Глібом та Михаїлом.
Проте Феодор не гнівався на своїх братів за те, що вони обділили його. Він почав княжити і в Ярославлі, який перейшов у його володіння через одруження з дочкою Ростовського князя Василія. У шлюбі з нею Святий мав сина й дочку.
Згодом Святий отримав у спадок Смоленськ. Це сталося після смерті його брата Михаїла. Однак те місто Феодор згодом уступив своєму племіннику Олександру Глібовичу.
За княжіння Феодора Руська земля перебувала під татарським ярмом. Тому князі змушені були їздити в Орду, щоб отримати дозвіл на своє княжіння.
Так і святий Феодор вирушив із дарами до татарського хана. В Орді він служив при ханському дворі й став улюбленцем хана та його дружини, яка захотіла віддати за нього свою дочку. Однак Феодор не погодився з тим і сповістив, що вже одружений.
Під час свого повернення додому поблизу Ярославля князь дізнався про смерть своєї дружини й не зміг увійти в місто, оскільки бояри та теща не впустили його. Вони сказали, що не мають звички приймати в князі пришельця з чужої землі. Князем же Ярославльським тоді був син Феодора Михаїл.
Такі обставини змусили Феодора повернутися до хана, в якого він знову попросив дати йому в володіння Ярославльське князівство.
Тоді хан послав повеління ярославцям прийняти Феодора, але вони не погодилися з тим. Дружина ж хана наполягала на одруженні їхньої дочки зі Святим, чого й досягнула.
Ханська дочка прийняла Святе Хрещення з іменем Анна та вступила в шлюб із Феодором. Для свого зятя хан влаштував розкішний палац і обдарував Святого честю та багатством.
Феодор продовжував жити в неустанному виконанні Заповідей Божих та благочесті. У його другому шлюбі народилося двоє синів: Давид і Костянтин. З дозволу хана благовірний князь спорудив в Орді декілька церков і поширював християнську віру.
Коли Феодор отримав звістку про смерть свого сина від першого шлюбу, то попросив тестя відпустити його з дружиною та дітьми в Ярославль. Після чого, оточений славою та почестями, він прибув у своє князівство.
Феодор мудро управляв народом, заступався за скривджених і знедолених, благодіяв бідним, споруджував та прикрашав Божі церкви, поважав священство, жив стриманно.
Чесноти свого батька наслідували Давид із Костянтином, перший із них згодом 23 роки мирно княжив у Ярославлі, а другий помер неодруженим.
У старості Феодор тяжко захворів і відчув наближення своєї кончини. Тому він покликав дружину й дітей та заповів їм жити в мирі й любові, а потім прийняв чернечий постриг.
Перед самою смертю Святий прийняв схиму. Після того він попросив у всіх прощення, сам усіх простив, перехрестився та відійшов до Господа.
Його чесне тіло поховали в храмі на честь Преображення Господнього. Кончина благовірного князя Феодора настала в 1299 році.
Коли померли сини Святого, то за їхнім заповітом їх поховали поруч із батьком.
Нетлінні мощі благовірного князя та його синів були знайдені в 1467 році. Від них багато хворих чудесно зцілилися від своїх хвороб.
Слава Богу вовіки. Амінь.
