День пам’яті святителя Геннадія І Константинопольського
31 серпня/13 вересня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Геннадія І Константинопольського, патріарха.
Святий Геннадій (458–471) зійшов на святительський престол Константинопольської Церкви в 458 році. Це сталося за правління благочестивого візантійського імператора Лева І Великого (457–474).
Про життя Святителя розповіли преподобні Софроній і Іоанн, монахи обителі Салама (поблизу Александрії). Вони в часи його патріаршества були кліриками Константинопольської Церкви. Розповіді Софронія і Іоанна записані в книзі «Луг духовний».
Угодник Божий був лагідний і терплячий, жив непорочно та стримано. Його молитва мала велику силу.
У константинопольському храмі святого Єлевферія служив недостойний і лінивий клірик на ім’я Харисим, який не змінював свого нечистого гріховного життя та навіть займався розбоєм і чаклунством.
Патріарх Геннадій довго вмовляв його розкаятися, але даремно. Тому Святитель повелів його наказати й нанести декілька ударів.
Проте й після фізичного покарання Харисим не виправився. Тоді угодник Божий через посланця звернувся по допомогу до мученика Єлевферія.
Посланець вирушив до храму святого Єлевферія. Там він простягнув руку до його гробу й сказав мученику, що патріарх Геннадій через нього грішного сповіщає йому про те, що клірик Харисим чинить численні беззаконня. Також він сказав, що просить його або виправити нечестивого, або відсікти від Церкви.
Наступного ранку Харисима знайшли мертвим.
Іншого разу один живописець насмілився написати образ Господа Іісуса Христа з рисами язичницького бога Зевса. За таке святотатство руку живописця паралізувало.
Усвідомивши свій гріх, він розкаявся та сповідав його патріарху. Угодник Божий помолився за грішника, і той чудесно зцілився.
Для усунення беззаконних вчинків і єресей, що тривожили Церкву, патріарх Геннадій скликав Помісний Собор. На тому Соборі були засуджені єресь Євтихія (монофізитство; лжевчення про наявність у Христа лише Божественного єства, яке повністю поглинуло людське єство) і симонія (посвячення в сан за винагороду).
Святий піклувався, щоб ті, хто приймає священницький сан, добре знали Святе Письмо, а Псалтир — напам’ять.
За патріаршества угодника Божого в Константинополі був зведений храм на честь Хрестителя Господнього Іоанна. Тоді ж сенатор Студій із Риму заснував обитель, згодом відому як Студійська.
Патріарх Геннадій посвятив у пресвітера святого Даниїла Стовпника. Церковним економом при ньому був преподобний Маркіан.
Угодник Божий написав бесіди та тлумачення на Пророка Даниїла, які донині не збереглися. Також йому належить «Окружне послання проти симонії», затверджене Собором 459 року.
13 років Святий обіймав Константинопольську святительську кафедру. Якось під час нічної молитви він отримав одкровення, що на його паству після його кончини сильно нападатиме ворог.
Святитель неустанно молився Богу про мир Церкви та збереження її нездоланною воротами пекла.
У 471 році патріарх Геннадій мирно відійшов до Господа.
Слава Богу вовіки. Амінь.
