Поради тим, хто пропускає молитовні правила

Знайома для багатьох із нас проблема: вп’яте перевів з ранку будильник на “ще 5 хвилин”, потім схопився як ужалений, бігцем зібрався на роботу і вибіг із дому.

Прийшов увечері – втома, справи, сім’я… – вже опівночі, й вставати треба вже незабаром, що хоч і не лягай. Правило ж, якщо вистачає свідомості, максимум якщо в транспорті читаються, а потім йдеш на звичну сповідь із черговим “пропускав (скорочував) ранкове (вечірнє) правило”.

Я вчуся вирішувати цю проблему останні років п’ятнадцять, тому ось вам пара порад від досвідченого “пропускника”.

Ранкове правило

Смішний відступ. Коли мені на сповіді розповідають про якусь чергову проблему, я завжди цікавлюся, яким чином той, хто кається, збирається боротися з цим гріхом.

І в 99% випадків відповідь як під копірку: намагатимуся так не робити, більше молитимуся. Цікаво, яку молитву треба прочитати вранці, щоб стати на ранкове правило?

Про те, чому ця стандартна відповідь не працює, і що треба робити насправді, я розповім якось іншим разом. А поки що повернемося до наших баранів – пропусків ранкових молитов.

Ранкові молитви не читаються з двох причин, усуненням яких можна зайнятися одночасно.

• Отже, перше. Ми не можемо встати вранці, бо пізно лягаємо ввечері. Очевидна проблема, адже правда? І відповідь теж очевидна – не треба сидіти допізна. Перенесіть свої справи на ранок. Не встигли? Ну, й добре.
• Інший очевидний факт – ми ніколи не встигнемо зробити все задумане, бо думаємо значно швидше, ніж робимо. Буває, трапляється аврал, і ти ореш як проклятий, не дивлячись на години. Що ж, доведеться пожертвувати молитвою.

Але таке буває не часто, правда?

У більшості випадків ми сидимо допізна перед комп’ютером/телевізором/книгою (потрібне підкреслити та обвести кружечком).

Хочеш подивитись новий епізод улюбленого серіалу? Вранці подивишся. Не можеш утриматися, бо комп’ютер увімкнено? Ну, так не вмикай, лягай о 8 вечора і вставай о 4 ранку!

• Друга причина складна. Допустимо, щоб встигнути на роботу, нам треба встати о 6:30 (з урахуванням гігієни, молитов, сніданку тощо). Але ми або встаємо о 6:30, довго розгойдуємося і не встигаємо читати молитви, або після “ще 5 хвилин” підскакуємо о 7:10, насилу встигаємо на роботу. Так ось, лікується це тим, що потрібно вставати на годину раніше. Щоб встигнути “розхитатися” та прочитати ранкові молитви. Але як встати на годину раніше, якщо ми й вчасно не встаємо?

Тут немає жодної екзотики та езотерики. Просто наш організм привчений до режиму “заведи будильник на 6:30, полежи ще 5 хвилин, потім підіймайся о 7:10”. Отже потрібно організм планомірно привчати до іншого режиму.

Ставимо будильник (так голосніше!) на 5:00. А потім чекаємо, поки наш організм почне звикати до нового подразника. У мене пішло мінімум півроку, потім я почав автоматично прокидатися о 4-5 ранку. Очевидно, мозок хотів уникнути шоку від неприємного звуку будильника, тому готував організм заздалегідь.

Важлива примітка: коли організм звик прокидатися рано, у мене почалася друга стадія – я вчився прокидатися сам. Так-так, це різні речі. Тому звичка прокидатися о 4-5 ранку – це одне, а вставати після цього на молитву – зовсім інше. Теж знадобилося кілька місяців. І з цього випливає інше, не менш важливе зауваження.

Не треба засмучуватися з приводу того, що ти раз по раз пробуєш лягати й вставати раніше, а результату немає. Йдеться не просто про якусь гарну звичку, йдеться про інший стан організму, до якого треба прийти через практику.

У когось виходить швидко, у когось – довше. У мене, повторюся, пішло кілька місяців (якщо бути точніше – понад півроку). Але в сухому залишку отримуємо можливість встати рано-вранці навіть у вихідний, спокійно помолитися, написати нотатку на сайт і навіть перевірити стрічку друзів у соціальних мережах.

Вечірнє правило

У зв’язку з викладеним вище зазвичай ставляться два питання:

• що робити, якщо не виходить молитися ввечері;
• і як змінити вечірній графік, щоб встати нормально вранці?

Відповідати почну з другого…

Є в комп’ютерних іграх таке поняття – тригер. Це спеціальна команда, яка запускається в разі, якщо гравець входить у певну область. Наприклад, йде твій персонаж підземеллям, а тут – бац! – і кажани полетіли! Це твій персноаж “зайшов” у спеціальну виділену ділянку підземелля, спрацював тригер, і гра “видала” спецефект у вигляді похмурої зграї кажанів. Ідея зрозуміла?

Так от, у нас вдома повно таких самих тригерів, вступивши у взаємодію з ними, ми починаємо виконувати звичні послідовності дій!

Пояснюю на пальцях. Розповів тобі священник на проповіді про необхідність духовного читання, і ти, сповнений рішучості почати читати Святих отців, йдеш додому. Зайшов у квартиру, за звичкою кинув куртку на стілець, поставив варитися каву, а в цей час на автоматі ввімкнув комп’ютер. А там звично перевірив свої підписки, а потім спливло повідомлення про закінчення закачування нового фільму, і ти замість Святих отців під каву дивишся 15-й фільм за тиждень. І все це – за звичкою.

 Так ось, проблема домашньої молитви впирається у велику кількість ось таких домашніх тригерів: роздягся – вариш каву; вариш каву – включаєш комп; включив комп’ютер – заліз у соц. мережі та ін.

У цій звичній рутині немає місця молитві. То що робити?

Треба рвати звичні зв’язки, треба готуватися до приходу додому як до воєнної операції. Треба заводити нові тригери.

Власне, тут потрібен кілограм мотивації та півкіло безкомпромісності.

Зараз я розповім, як я швидко навчився лягати об одинадцятій вечора. Не дивлячись ні на що.

Захотілося мені якось навчитися робити меблі. І я влаштувався у столярну майстерню учнем. Мене бентежило тільки одне – я до моторошного боявся верстатів. Бо надивився на бувалих столярів, у яких не вистачало пари фаланг, а то й кількох пальців.

Слава Богу, у моїй майстерні з пальцями майстри мали повний порядок. І я вивів просту закономірність – чим бадьоріший мій мозок, тим ціліший організм. Тому через страх втратити пальці, я почав лягати рівно о 23:00.

Мені було абсолютно наплювати на фільми, новини в соц. мережах, посиденьки у друзів – я дуже люблю свої пальці. І я не бачив причин з ними розлучатися.

Тому, якщо хтось хоче лягти спати раніше, тому буде корисним пам’ятати дуу-у-у-же просте правило: “Хочеш лягти рано? Наплюй на все, і лягай! Не спиться? Лежи мовчки та читай “Отче наш” про себе. Цікаве в інтернеті? Та наплювати сто разів! Друг написав у скайпі? Завтра відповіси, не переживай. Марш спати!”.

До речі, я успішно лягав о 23:00 доти, доки працював у столярні. Коли зникла мотивація, графік одразу “поплив”.

Тепер коротко про першу частину. Вона настільки елементарна та проста, що багато не напишеш.

Отож, вечірнє правило часто не читається, тому що багато справ (а у кого розваг – див. вище), справи робляться допізна, а потім просто немає сил.

Відкрию секрет. У деяких семінаріях та монастирях загальне вечірнє правило читається одразу після вечері. Тобто за кілька годин до відбою. Цю практику можна легко застосувати й удома. Прийшов додому, повечеряв у тиші – і вставай на молитву. А потім роби свої справи, скільки влізе.

Молитовне правило та реальне життя

Вище ми розібрали проблему поганої організованості, тобто коли є час, але використовується погано, й тому його “не вистачає” на молитву ні вранці, ні ввечері.

А що робити, якщо часу насправді не вистачає через об’єктивні причини? Мами займаються дітьми, батьки пропадають на роботах на 12-14 годин, студенти навчаються на очному, підробляють у вільний час. Добросовісні діти працюють на двох роботах, доглядають немічних батьків – ніякого життя: ні особистого, ні молитовного!

А якщо взяти “стандартне” молитовне правило стандартного православного християнина у вакуумі, то виходить пристойний шмат читань: молитви ранкові та вечірні, глава з Євангелія та дві з Апостола, кафізма-дві. А якщо зібрався причаститися, то до цього додаються три канони (Господу, Богородиці та Ангелу-Хранителю), молитви до причастя. У сумі доброчесний християнин витратить щонайменше кілька годин, а не особливо навчені чи особливо благоговійні можуть молитися й 5-6 годин. Які тут діти, роботи, батьки та навчання? І особисте життя ще те…

Тут найважливіше розібратися у чому полягає суть молитви та молитовного правила. А потім я наведу кілька варіантів, які вичитав у Святих отців, підглянув у грамотних товаришів і випробував на собі.

Для мене відправною точкою давно стало наступне висловлювання свт. Ігнатія Брянчанінова:

“Не потрібні Богу наші молитви! Він знає, і перед нашим проханням, чого ми потребуємо; Він, Премилосердий, і на тих, хто не просить у Нього виливає рясні щедроти. Нам необхідна молитва: вона засвоює людину Богу”.

Отож, молитовне правило потрібне насамперед нам, а не Богу. Якщо ми змінюємо своє молитовне правило, ставлення Бога до нас не змінюється – Він все одно любить нас, все про нас знає, все одно нам допомагає.

…молитовне правило потрібне насамперед нам, а не Богу. Якщо ми змінюємо своє молитовне правило, ставлення Бога до нас не змінюється – Він все одно любить нас, все про нас знає, все одно нам допомагає.

Молитовне правило характеризує людину, вибудовує її внутрішній світ. І тут важливим є наступний фактор: людина не просто сама будує своє життя, але стикається з об’єктивними факторами, які подає благий промисл Божий.

Я не обтяжуватиму цей текст подробицями, але якщо коротко, то молитовне правило потрібне насамперед нам, а не Богу. Якщо ми змінюємо своє молитовне правило, ставлення Бога до нас не змінюється – Він все одно любить нас, все про нас знає, все одно нам допомагає.

…наші обставини життя, навіть ті, які “заважають” молитися так, як ми хочемо – все це дається Богом для нашого блага.

 Отже, “субота для людини, а не людина для суботи” рівнозначна “молитва для людини, а не людина для молитви”.

Молитовне правило залишається молитовним, навіть якщо змінюється звична форма цього.

І тепер час поговорити про другу важливу думку з цитати свт. Ігнатія – нам потрібна молитва, тому що через неї ми засвоюємося Богу, стаємо Божими.

…нам потрібна молитва, тому що через неї ми засвоюємося Богу, стаємо Божими.

Звідси випливають два висновки: молитва не мета, а засіб (див. назад євангельське розуміння суботи); метою є обожнення, яке виявляється в ряді характеристик, про які теж, мабуть, варто написати окремо.

У молитві людина розмовляє з Богом, щоб стати ближче до Нього.

Молитовні правила, перевірені часом, допомагають не зробити помилок, але не завжди є об’єктивно здійсненими. Тому перед людиною завжди є вибір: змінювати життя, вибудовувати його навколо молитви, або підлаштовувати молитву під ритм життя.

А тепер переходимо до варіантів, коли турбот повний рот, а до Бога все одно душа тягнеться.

Головне пам’ятати, що всі ці способи відносні, й добре їх узгодити з якимось священником, який спостерігатиме за процесом.

“Вичитка”

Варіант, що потребує насильства над собою. Будь-якою ціною, але треба стоячи перед іконами вичитати існуюче правило.

Наскільки я можу судити, допомагає лише за екстрених обставин, коли якийсь поганий гріх дуже сильно забиває душу.

Постійно використовувати немає сенсу, тому що дуже сильно виснажує і фізично, і психологічно.

Не бачив жодного випадку, коли замотаний роботою, але загалом душевно здоровий раб Божий отримував користь від такого способу.

А от коли сильно мучить якась пристрасть, та так, що починаєш з головою йти в гріховну прірву, такий спосіб може стати відмінним якорем.

“По шматочку”

Це, коли правило, розбивається на маленькі фрагменти. Знайти на ранкові молитви півгодини буває складно, але якщо між домашніми справами робити паузи в 3-4 хвилини й читати по одній молитві, то ранок насичується повним правилом.

Для нормального виконання такого правила потрібно у перервах між молитвами в голові пам’ятати прочитане, а домашню роботу виконувати “на автоматі”.

Скорочення

Немає сил/часу читати повністю – чесно скорочуємо молитви до мінімально здійсненого обсягу. Ранкові/вечірні молитви таким чином можна вичитувати за тиждень, прочитавши щодня лише по молитві.

Можна взагалі читати одну молитву з усього правила, вчитуючись у неї цілий місяць.

Добре було б мати відчутний результат – повне розуміння молитви, її глибини, ставлення до повсякденного життя.

Іісусова молитва

“Серафимове правило” передбачало постійну молитву цілий день, служебник також пропонує замість канонів та покладених келійних служб певну кількість Іісусової молитви з поклонами. Зручно тим, що можна перерватися/почати у будь-який момент, коли обставини зобов’язують/мають у своєму розпорядженні.

Є безліч застережень досвідчених творців цієї короткої молитви, але вони стосуються “професійного” середовища – молоді ченці, мирські боголюбці з купою вільного часу тощо.

Жодного разу не зустрічав завантаженого побутом чи роботою християнина, який впав у “звабу” від Іісусової молитви.

Богомислення

Це спосіб від бувалих аскетів для тих ченців, що були зайняті на клопітних і суєтних послухах, і тому не могли виконувати належне правило. Тобто власне наш профіль.

Сенс у тому, що замість молитви потрібно думати про божественне, вкрай бажано, щоб це стосувалося повсякденного життя.

Якщо не плутаю, про це є розповідь у прп. Іоанна Ліствичника. Один чернець досяг великого успіху у внутрішній молитві, хоча весь час трудився кухарем, і на правила та інші молитви часу не залишилося.

А вся справа в тому, що він дивився на вогонь вогнища і уявляв геєну вогняну. Використовуючи цей принцип, можна будь-яку роботу наповнити Божественним змістом.

Це легко ще й через те, що наша робота дається Божим промислом, чи то домашнє господарство, чи заробляння грошей, чи навчання чи що ще. На цьому все.

Хіба що ще раз нагадую, що всі ці “досліди” краще здійснювати під наглядом фахівців – місцевого доступного батюшки. Бог на допомогу!

Щоденник священника-будівельника