День пам’яті мучениці Єрміонії

4/17 вересня Православна Церква вшановує пам’ять мучениці Єрміонії.

Одна з чотирьох дочок апостола Філіппа, дів і пророчиць, свята Єрміонія разом зі своєю сестрою Євтихією вирушили в Асію[1]. Вони шукали улюбленого учня Христового апостола Іоанна Богослова.

На шляху сестрам сповістили, що святий Іоанн помер.

Дівиці продовжили путь і зустріли учня апостола Павла Петронія.

Єрміонія та Євтихія стали ученицями Петронія й в усьому його наслідували.

Свята Єрміонія була обізнана з лікарським мистецтвом, допомагала багатьом християнам і силою Христа лікувала їх.

Під час воєнного походу на персів імператор Траян (98–117) зайшов у поселення, де жила угодниця Божа.

Там йому донесли, що Єрміонія християнка, і він наказав привести її до себе.

Свята не пристала на ласкаві вмовляння нечестивого імператора зректися віри. Тоді її віддали на  катування: Святу довго били по обличчю.

Мучениця з радістю терпіла страждання й сподобилася побачити у видінні Господа Іісуса Христа. Він сидів на суддівському престолі та був схожий на Петронія.

Коли імператор переконався в непохитності мучениці, то відпустив її.

Єрміонія влаштувала гостинний дім, в якому приймала хворих і зцілювала їхні душевні та тілесні недуги.

Наступником Траяна став Адріан (117–138). За його наказом угодницю Божу знову привели на суд.

Спочатку Святу нещадно били, а потім її стопи прокололи довгими цвяхами. Після того Мученицю кинули в котел із киплячими смолою, оловом і сіркою.

Сталося чудо: вогонь згас, вміст котла розлився, а Єрміонія залишилася неушкодженою.

Здивований імператор доторкнувся до розжареного котла, щоб переконатися, чи він не вистиг, і сильно обпалив собі руку. Божественне чудо не напоумило його, і він наказав покласти оголену Єрміонію на розжарену сковороду.

Коли це зробили, з’явився ангел Господній, розкидав вугілля й обпалив нечестивих, що стояли поряд.

Свята Єрміонія неушкодженою стояла на сковороді та славила Господа. Після того угодниця Божа зробила вигляд, що хоче звершити жертвоприношення Геркулесу.

Адріан зрадів і наказав відвести її в ідольський храм. Там Мучениця помолилися Богу, почувся шум грому, і всі ідоли впали та розбилися.

Розлючений імператор наказав вивести Святу за місто й обезголовити.

На шляху до місця страти імператорські слуги Феодул і Тимофій хотіли обезчестити Єрміонію, однак раптом їхні руки омертвіли. Тоді вони увірували в Істинного Бога й із розкаянням попросили Святу помолитися за них, щоб Господь призвав їх раніше за неї до Себе.

Єрміонія помолилася, і Феодул та Тимофій померли. Після того відійшла до Господа й свята мучениця. Християни взяли їхні тіла й поховали в Ефесі.

Слава Богу вовіки. Амінь.