День пам’яті священномученика Іуліана Галатійського

12/25 вересня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Іуліана Галатійського, пресвітера.

Святий мученик Іуліан жив у IV сторіччі неподалік стародавнього міста Анкіри.

Правителю Галатійської області донесли, що в одній печері ховається пресвітер Іуліан із 40-ка однодумцями й звершує там Богослужіння.

Святого Іуліана схопили та вимагали видати інших християн, які встигли втекти. Однак він рішуче відмовився.

Язичники наказали Святому пресвітерові принести жертву їхнім богам. Проте святий Іуліан на це не погодився.

Тоді нечестивці його оголили та поставили на розпечені залізні грати.

Мученик осяяв себе хресним знаменням, і Ангел Господній охолодив полум’я. Святий Іуліан залишився неушкодженим.

На запитання правителя, хто він і як загасив вогонь. Мученик відповів: “Я – Божий слуга”.

Спокусники привели стареньку – матір святого та погрожували їй тим, що, якщо вона не вмовить сина принести жертву ідолам, то її віддадуть на наругу.

Мужня жінка відповіла, що якщо проти її волі осквернять тіло, це не поставиться їй у провину перед Богом, а, навпаки, вважатиметься мученицьким подвигом.

Осоромлені мучителі відпустили старицю, а святого Іуліана засудили до страти.

У передсмертній молитві Святий дякував Богові та просив зміцнити його до перенесення страждань.

Святий Іуліан випросив також особливу благодать у Бога: щоб людям, які братимуть землю з місця його поховання, давалося прощення гріхів і звільнення від пристрастей, а на їхні поля не нападали шкідливі комахи або птахи.

Звертаючись до Бога: «Господи, прийми дух мій з миром!» – Мученик схилив свою голову під меч.

Тоді пролунав Голос, який закликав Мученика до Небесного Царства.

Той Голос почули й християни, які ховалися в печері. Надихнувшись прикладом мужності Святого, вони пішли на місце страждання мученика Іуліана, де знайшли його вже померлим.

Вони одностайно проголосили себе християнами, їх пов’язали та привели до правителя, який наказав відсікти їм голови.

Слава Богу вовіки.