Світла п’ятниця

У п’ятницю Світлої Седмиці святкується пам’ять ікони Божої Матері “Життєдайне Джерело”. Цього дня після Літургії перед іконою Божої Матері “Життєдайне Джерело” відбувається чин малого освячення води, водосвятний молебень, а якщо дозволяють місцеві обставини – хресний хід на водоймища або водні джерела.

Воду, яку освячують на цьому молебні, віряни використовують для підкріплення душевних і тілесних сил, а також окроплюють нею сади та городи, закликаючи на допомогу Господа та Його Пречисту Матір і просять дарування врожаю.
Для келійного читання існує Акафіст Пресвятій Богородиці перед іконою «Життєдайне Джерело».

Поява чудотворного образу пов’язана з дивною подією — зціленням Богоматір’ю сліпця, що відбулося в середині V сторіччя біля джерела поблизу Константинополя. Воїн Лев Маркелл, який був свідком цієї милості Божої Матері, ставши згодом імператором (455—473), спорудив на місці джерела храм і назвав його «Життєдайне Джерело», маючи на увазі чудодійну силу джерела.

 Пізніше цей храм неодноразово перебудовувався та   прикрашався. Але після падіння Константинополя його   зруйновали. І лише в 1834 – 1835 рр.. над життєдайним   джерелом християни знову спорудили православний храм,   який діє й досі та приносить втіху й благодать усім, хто   потребує Божої допомоги. Як і колись, і тепер християни, навіть   мусульмани, з великою повагою говорять про життєдайне   джерело і про Богоматір, Яка виливає через нього Свою   благодатну силу. Воду з Життєдайного джерела вони називають «водою Святої Марії», а Пречисту Діву – «Великою в жонах Святою Марією».

Історія джерела та чудотворної ікони Богородиці відома з тексту візантійського церковного історика Никифора Калліста Ксанфопула, що датується періодом між 1306 та 1328 роками.