Віра каже: “Ти потрібен Богові”

Що таке віра?

Що таке віра? Це Боже знання, що передане людям Самим Богом. У світлі цього Божого знання наші знання стають вірними та корисними. Без віри наші знання дуже небезпечні для життя та щастя людства. Це видно з реальностей Заходу.

Тому розмістіть вірно обидва світильники, які дав вам Богом (бо і віра, і розум – від Бога), попереду – світильник віри, а за ним – світильник розуму. У світлі віри Божої світло нашого розуму м’яке, тихе і манливе, а без віри – жорстке, ріжуче, страшне й таке, що вбиває.

Запам’ятайте та скажіть близьким: «Не вірите, тому що ви не переконалися». Якщо не вірите, не пізнаєте. Попереду – світильник Божий, а за ним – людський. Такий порядок речей вів людей до мудрості, сили та щастя. Поки стоїть всесвіт, такий порядок існуватиме як єдиний правильний. Амінь.

У вірі – втіха. У вірі – сила. У вірі – мужність. У вірі – світло. Я знаю, що всім вам потрібна втіха і сила, і мужність, і світло, особливо в ці дні великих бур і темряви у всьому світі.

Безсилля науки, культури та політики

Віруйте Христові та в Христа, і все це вам додасться. Віра дешевша за науку, дешевша за культуру і політику. Проте тільки віра може розігнати темряву, що панує сьогодні, втихомирити бурю й принести бажаний мир і благовоління людям і народам.

Наука та культура безсилі зробити це. Навпаки, наука, культура та політика створили у світі цю темну стихію. Немає допомоги від того, що дороге. Допоможе нам те, що скромне та недороге.

Віра дешевша за науку, культуру та політику. Але лише віра є спасительною. Не дивуйтеся, коли говорю, що спасительне те, що дешеве. Що може бути дешевше за повітря? Хіба вода не дешевша за інші напої? Хіба хліб не дешевший за іншу їжу? Розкіш дорожча за помірність, хвороба дорожча за здоров’я, сварка дорожча за згоду, війна дорожча за мир, революція дорожча за милість і розум, гріх обходиться дорожче за чесноту.

Віра дешевша за науку, культуру і політику, але вона сильніша, животворніша, творчіша. Але не всяка віра, а віра Христу і в Христа, єдиного Месію та Спасителя людства.

Віра дешевша за науку, культуру і політику, але вона сильніша, животворніша, творчіша. Але не всяка віра, а віра Христу і в Христа, єдиного Месію та Спасителя людства.

Віра – основа любові

Віра – це сила духовна. Мала віра не спонукає ні розум до роздумів про Бога, ні серце на молитву. Міцна віра рухає розум і серце та всю душу людини. Поки живе в душі міцна віра, вона силою своєю спрямовує душу до Бога.

Віра – основа любові. Бережи віру, зберігай насіння любові, яке несе в собі віра, щоб воно проросло і принесло тобі радість. Бо віра без любові залишилася б холодною та безрадісною. Але і коли охолоне в тобі любов, якщо не проросте і не принесе плоду радості, бережи віру та чекай.

Бережи віру за будь-яку ціну. І чекай, навіть якщо минули роки, доки не проросте з віри любов. Якщо втратиш любов – втратиш багато, втратиш віру – втратиш усе.

Якщо втратиш любов – втратиш багато, втратиш віру – втратиш усе.

Втративши любов – втратиш плід із дерева, втративши віру – рубаєш дерево.

Не зневіряйтеся ніколи!

Сьогодні віра потрібна більше, ніж будь-коли. Щоразу, коли темні хмари збираються над нами, у нашому житті ми вдається до Бога. Це природно, думаю, що в ці тяжкі часи всі мають звернутися до християнської віри. Вона просвітлює, примудрює, вказує шлях, дає людині сили та терпіння цьому шляху.

Бог людині ближче, ніж її власне дихання та кров. Хто про це пам’ятає, не зневіряється ніколи.

Бог людині ближче, ніж її власне дихання та кров. Хто про це пам’ятає, не зневіряється ніколи.

А якщо й станеться впасти у відчай, але зберегти віру, Бог врятує його тільки Йому відомим чином, часто несподівано.

Ви знаєте, слова Господа Іісуса “ярмо Моє благе, і тягар Мій легкий”¹Мф. 11:30. Воістину, віра в Бога легша за невіру.

Піст легший, ніж об’ядіння, а тверезість – ніж пияцтво. Життя легше з молитвою, ніж без нього, прощення легше, ніж пам’ять про зло, давати милостиню легше, ніж відбирати чуже. Підтримувати солодше, ніж принижувати. Взаємне кохання радісніше, ніж самозакоханість і ненависть. Шлях правди може здатися важким, але необхідно знати, що шлях неправди набагато важчий.

Шлях правди може здатися важким, але необхідно знати, що шлях неправди набагато важчий.

Віра з досвіду

Благоволив Господь влаштувати так, щоб святий Фома не встиг на поховання Пречистої Богородиці. І заради нього відкрили гріб, і Церква переконалася у воскресінні Богородиці, як колись, за допомогою невіри Фоми, переконалася у воскресінні Христа.

Так відбулося успіння Пречистої та Преблагословенної Владичиці нашої Богородиці, поховання Її пречистого тіла та свідчення Її преславного воскресіння з гробу та тілесне Її видіння на небесах. Святі апостоли після звершення всіх цих чудес і таємниць Божих, знову несомі хмарами, повернулися до проповіді туди, звідки були взяті.

Пишете мені з радістю, що вам з’явилася Божа Матір і тепер ви твердо вступили на шлях віри. Ваша донька лежала у важкій лихоманці. Ви зібрали лікарів. Вони, оглянули дівчинку й пішли в іншу кімнату для наради. Ви із завмиранням серця прислухалися до їхньої розмови. Над дитячим ліжечком висіла ікона Пресвятої Богородиці.

Раніше ви дивилися на ікону швидше, як на прикрасу. Цієї чорної миті ви кинулися перед іконою на коліна й в сльозах заволали до Богородиці: «О Пресвята Богородиця, Ти бачиш моє горе. Ти знаєш, Мати над матерями, що означає мати єдину дитину і втратити її. Благаю Тебе, помилуй мене, грішну, і допоможи. На Тебе одну зараз сподіваюся, на людську допомогу немає більше надії. Тільки Ти, золота Богородиця, можеш, якщо захочеш. Скільки скорботних матерів Ти втішила! І мене втіш, о Свята Пречиста!»

Після довгої молитви ви підійшли до своєї дочки, й диво: вона вся була вкрита краплями поту. На ранок вона підвелася та поїла, а незабаром зовсім одужала. Слава Пресвятій Богородиці! Дякую і вам за це свідчення.

Ваша віра ґрунтується на досвіді, а не на свавільних міркуваннях та теоріях. І мені дуже дорого пережите вами, дякуйте Богові та Богородиці за те, що відкрили вам духовний зір, не засліпіть його гріхом і недбальством.

Пишете мені з одра хвороби. Вас оточують чужі люди, їхні імена невідомі, і вони знають ваше ім’я тільки з історії хвороби. Ніхто з близьких та рідних не приходить до вас. А колись ви командували полками. Тисячі людей вимовляли ваше ім’я з повагою, хвалили та звеличували. І ось ви забуті й самотні, чужий серед чужих.

Будьте мужні. Ваша нинішня боротьба набагато важча за колишні битви. Тому що немає битви важче, ніж та, яку людина веде віч-на-віч із самою собою.

… немає битви важче, ніж та, яку людина веде віч-на-віч із самою собою.

Згадайте Господа в Гефсиманському саду: Він, перебуваючи в боротьбі, старанно молився, і був піт Його був, як краплі крові, що падають на землю²Лк. 22:44.  Але потім були воскресіння, і честь, і слава, що розноситься вже десятки століть від краю до краю землі.

О, які прекрасні та величні душі, які чекають нагороди тільки від святих небес. Вони знають мінливість мирської слави і долі і всією своєю істотою спрямовані назустріч вічній Любові!

Пишете, що віра допомагала вам у боротьбі за свободу народу. Зараз віра в Бога потрібна вам як ніколи. Ні в чому так ясно не проявляється її дія, як у житті самотньої, забутої, знедоленої та хворої людини. У той час, коли світ шепоче їй на вухо: ти нікому не потрібна, віра каже їй: “Ти потрібна Богові”.

Що у житті найважливіше?

Ми спустилися в монастир, який розташований у крутій западині гори, точніше у заглибені гірської печери. Гостинні ченці, греки та араби, привітно прийняли нас.

Після розмови та огляду монастиря я наважився спитати настоятеля, хто є духівником монастиря. Він привів вісімдесятирічного старця, монаха Авраамія. Незважаючи на вік і худорлявість у нього було напрочуд світле, радісне й майже дитяче обличчя.

Після кількох загальних фраз я, боячись збентежити його своїм запитанням, запитав: «Отче Авраамію, що у житті найважливіше?» Але старець збентежив мене своєю несподівано швидкою відповіддю: «Віра!»

–Тільки віра?

– З віри походить все інше.

–  Чи можеш ти довести це?

– Одним можу, іншим не можу: тим, чиє серце схоже на віск, можу, а тим, чиє серце, як камінь, не можу.

– Отче Аврааміє, а що ти вважаєш найважливішим і найвищим у своєму житті?

– Віру! – рішуче відповів старець.

– А чи є в тебе особистий досвід дії та плодів віри?

– А як же ні! Найбільшим святом мого життя були моменти великої віри. В ці моменти я реально відчував присутність Бога у собі та власне безсмертя. Тоді я наповнювався силою, радістю та послухом кожному братові монастиря й ладен був мити й цілувати ноги кожному.

Коли ж я, грішний, слабшав у вірі, то відчував себе живим мерцем, похмурим, немічний, ображеним на себе і на весь світ.

– А що тебе, отче, найбільше хвилює у твоїй монастирській братії та парафіянах?

– Віра!

– А що тебе найбільше дивує у людях?

– Невіра невіруючих і міцна віра віруючих, – сказав він і додав: «Віра робить людину живою; а невіра робить її мерцем».

Віра робить людину живою; а невіра робить її мерцем.

Твоя віра охоплює все: небо й землю, життя та істину, справедливість та радість, світло та ангелів. А хто цього не має, повстає на тебе, володаря скарбів.

Якби вони проти себе повстали і хотіли, подібно до тебе, стати духовно багатшими, ми раділи б. Але не так. Вони хочуть, щоб ти став таким самим жебраком.

Різниця між тими, хто бунтує проти матеріально багатих і проти багатих духовно в тому, що перші хочуть відібрати та привласнити, а інші хочуть відібрати та викинути.

Першими часто керує потреба, іноді – заздрість, а другими – завжди тільки злість.

Різниця між тими, хто бунтує проти матеріально багатих і проти багатих духовно в тому, що перші хочуть відібрати та привласнити, а інші хочуть відібрати та викинути. Першими часто керує потреба, іноді – заздрість, а другими – завжди тільки злість.

А злість живиться темрявою незнання й носить своє покарання у надрах. Якщо відповідаєш злому ненавистю, подвійно його страчуєш; якщо боїшся його, себе страчуєш.

“Не бійтеся ні в чому противників, – навчає нас апостол, – це для них є ознакою смерті, а для вас – спасіння. І це від Бога” ³Флп. 1:28.

Всевидящий бачить і тебе, і твоїх ворогів, Він щохвилини дивиться на вас із ранку до вечора і з вечора до ранку. Пам’ятай про Всевидящого, і не боятимешся.

Пам’ятай про Всевидящого, і не боятимешся.

Вівця почувається у безпеці поруч із пастирем. Пристань ближче до Пастиря доброго, до Христа. Молися Йому, щоб Він не залишив тебе. Молися Йому, щоб відкрив зір і серця ворогам віри, щоб прозріли та зрозуміли, що вони вороги тільки самим собі й нікому більше, щоб прозріли і побачили єдине спасіння.

Молися Йому, щоб відкрив зір і серця ворогам віри, щоб прозріли та зрозуміли, що вони вороги тільки самим собі й нікому більше, щоб прозріли і побачили єдине спасіння.

Не уникай служіння, не бійся страждань. Не вір у сліпу випадковість. Найчастіше згадуй слова Христа: “У вас же й волосся на голові все пораховане ⁴Мф. 10:30 – і підбадьорся.

Твій Бог – Бог всезнаючий і всесильний. Вір Йому, очищай серце і сподівайся на добро, тільки на добро. Твій Бог не схожий на вигаданих язичницьких богів, які тішилися бідами нещасних, у самолюбній безтурботності доводили людський рід до самогубного розпачу.

Твій Бог дав Себе розіп’яти на хресті з любові до тебе. Такого Бога не може замінити жоден інший «бог», бо іншого не може бути.

Ти потрібен Богу: Слова і настанови святителя Миколи Сербського / сост. С.А. Луганська, М.І. Крапівін; пров. із сербськ. С. А. Луганської.

(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)