Причини зростання психічно неврівноважених людей.
Дитячий психолог Ірина Медведєва розповіла, що зараз людям майже у всіх країнах світу нав’язують такі стереотипи поведінки, які є симптомами психічних хвороб.
— Ви говорили раніше, що середовище, в якому ми зараз живемо, є несприятливим для психіки, й через це багато дітей і дорослих перебувають у пограничному стані, тобто вони не хворі душевно, але при цьому мають якісь невеликі відхилення. Чому наше середовище є несприятливим?
— Тому що в країні після так званої «перебудови» почалися спроби зробити культурний злам… У моїй практиці підтверджується відкриття найбільшого швейцарського психіатра та психоаналітика Карла Густава Юнга про наявність у людей так званого колективного несвідомого.
Юнг так назвав глибинну пам’ять людини, в якій загадковим чином закодовані основні моделі поведінки, світовідчуття, світогляд, які властиві тій чи іншій культурі, у якій живе людина і в якій жили її предки. Якщо в сім’ї порушуються фундаментальні норми [національної] культури, то психіка дитини від цього страждає. І навпаки, коли ми просимо батьків повернутися у вихованні дитини до нашої культурної традиції, вже від цього повернення до її коріння психіка може гармонізуватися.
— У чому наш менталітет і яким чином його ламають?
Про це не скажеш коротко. Один із основних принципів, який намагаються зламати, — це ставлення до бідності та багатства. Хіба колись у наший країні ставилися до багатства, як до головної мети в житті? Ніколи багатство не ставили в основу. Ніколи багатство не було критерієм позитивності людини… У нас завжди люди любили разом працювати, разом радіти, разом журитися. У Церкві це називається соборністю. У радянські часи це називалося колективізмом. В останні десятиріччя намагаються людину відірвати від інших людей, намагаються навіяти їй, що вона має бути сама по собі.
Я пам’ятаю як спочатку, коли в моду увійшов вислів «це твої проблеми», він травмував слух. Зроблено все, щоб общинний дух відійшов із нашого життя, але зовсім піти він не може, бо він у генетичній пам’яті все одно є. Він просто перебуває у пригніченому стані. Від будь-якого тиску починається якась зворотна реакція. Тобто звідкись із надр цей общинний дух, не маючи можливості вийти на поверхню, подає несвідомі сигнали людині.
Через спроби культурного зламу страждають і діти, і дорослі. Перший крок до оздоровлення психіки -це переведення несвідомого невдоволення, несвідомої тривоги, несвідомого почуття чужорідності того, чому останнім часом доводиться підкорятися та почуття чужорідності псевдоеталонів, у свідомість. А потім треба свідомо відкинути все чужорідне.
— Що ще йде врозріз із нашим колективним несвідомим?
Традиційна [слов’янська] культура дуже патріотична. Люди за свою землю завжди були готові віддати життя. А їм… навіювали, що у них ганебна рабська історія, що у них жахливе сьогодення, що у них немає майбутнього. І багато людей на рівні свідомості повірили в це, бо люди звикли ставитися з пієтетом до засобів масової інформації.
— Що ще у нашій генетичній пам’яті?
У нашій країні було прийнято дітей якомога раніше навертати до сфери ідеального, вчити їх любити нематеріальне, а якщо матеріальне, то не те, що можна було б купити за гроші, а красу Божого світу. Любов до природи, радість від неї доступні будь-якій людині, незалежно від її достатку. Любити батьківщину, любити друзів, взагалі любити ближніх, любити справжнє мистецтво — цьому надавалося велике значення. Наше традиційне виховання завжди було спрямоване на придушення низького у людині та на пробудження й розвиток верхніх поверхів психіки.
Наше традиційне виховання завжди було спрямоване на придушення низького у людині та на пробудження й розвиток верхніх поверхів психіки.
— А що ми бачимо зараз?
Останні десятиріччя все робиться навпаки. Сфера потягу розгальмовується. Людину провокують жадати низьких насолод. Весь час рекламують якісь нові сорти йогуртів, шоколаду, ковбас, сирів, меблів, машин, одягу.
Крім того, відбувається розгальмовування сексуальної сфери, руйнація сорому. Це не просто помилка, це страшний злочин і перед дітьми, і перед дорослими. Я думаю, що нічого страшнішого за руйнацію сорому взагалі не існує, тому що почуття інтимного сорому — це один із головних показчиків психічної норми. І коли людей закликають до безсоромної поведінки як до взірця, й кажуть, що треба відкинути хибний сором, оскільки те що природно, то не соромно, фактично їх закликають до штучної інвалідизації психіки.
…почуття інтимного сорому — це один із головних показчиків психічної норми. І коли людей закликають до безсоромної поведінки як до взірця, й кажуть, що треба відкинути хибний сором, оскільки те що природно, то не соромно, фактично їх закликають до штучної інвалідизації психіки.
— За яких психічних хвороб люди не мають інтимного сорому?
Це найтяжчі психічні захворювання. Наприклад, деякі види шизофренії у стадії дефекту. Стадія дефекту – це остання стадія будь-якого захворювання. Шизофренія на стадії дефекту – це повний розпад особистості. Це важка психічна інвалідність. І фактично нормальних людей закликають наслідувати поведінку важкохворих.
— Якщо нормальна людина житиме з відсутністю інтимного сорому, це якось може позначитися на психіці?
Я просто впевнена, що це не може не позначитися. Це не означає, що здорові люди захворіють на шизофренію, але якісь відхилення — ті чи інші — рано чи пізно, явно чи приховано, звичайно, з’являться.
– Яким зараз є психологічний стан людей?
Звичайно, у частини людей він не в кращій формі, тому що багато хто намагається йти в ногу з часом, намагається підкоритися новим стереотипам. Тобто, будучи нормальною, людина імітує поведінку душевнохворих. Адже стереотипи, що нав’язуються зараз, дуже нагадують психіатричні симптоми. Зараз велика кількість неправильних диагнозів, тому що нормальні люди можуть поводитися як душевнохворі.
— Ви не могли б навести приклади поведінки, яка імітує поведінку психічно хворих людей?
Можна навести як приклад агресивну поведінку, яка демонструється в трилерах, коли головний герой все трощить і ламає на своєму шляху, вибиває двері, вікна, стрибає з двадцятого поверху, а разом із тим з абсолютно холодним серцем, не в стані афекту, а тому що якісь люди йому заважають, убиває їх.
Тут імітується поведінка гебоїдного шизофреніка. При гебоїдній шизофренії в людині поєднується підліткова агресія та підліткова безвідповідальність з абсолютно кам’яним серцем. Тобто такий пацієнт не від своєї гарячості накидається на людей і вибиває двері та вікна, а від повної байдужості до навколишнього.
— Які ще бувають нав’язані моделі поведінки, що уються, які є симптомами психічних хвороб?
Скажімо, коли дорослі люди рекламують якісь нові сорти продуктів, облизуютья і хтиво закочують очі, вони імітують поведінку душевнохворих. Дорослі люди, які з такою хтивістю ставляться до їжі, що готові про все на світі забути, якщо їм хочеться дістати щось смачне, і у яких їжа стає надідеєю, такою, що вони вже не можуть ні про що ні думати, ні говорити, називаються шизоїдними інфантилами.
Дорослі люди, які з такою хтивістю ставляться до їжі, що готові про все на світі забути, якщо їм хочеться дістати щось смачне, і у яких їжа стає надідеєю, такою, що вони вже не можуть ні про що ні думати, ні говорити, називаються шизоїдними інфантилами.
А безсоромність, яка великою кількістю людей, особливо молоддю, вважається проявом здорової розкутості, властива не лише пацієнтам із шизофренією, а ще й хворим, які страждають на істеричні захворювання, наприклад, на істеричний психоз.
А безсоромність, яка великою кількістю людей, особливо молоддю, вважається проявом здорової розкутості, властива не лише пацієнтам із шизофренією, а ще й хворим, які страждають на істеричні захворювання, наприклад, на істеричний психоз.
— А те, що багато жінок влітку ходять у напівголому вигляді, є симптомом якоїсь хвороби?
Оголення на людях називається в психіатрії ексгібіціонізмом. До певного часу психіка таких жінок може бути збереженою – поки вони себе змушують через моду одягати такий одяг, поки роблять над собою деяке насильство.
Але потім, коли це вже починає подобатися, треба порушувати питання — чи все у них гаразд із головою? Люди, які дивляться всякі непристойності, наприклад, реаліті-шоу, поводяться як психічні хворі, що страждають на захворювання під назвою вуайєризм. Такі пацієнти зазвичай підглядають у замкову щілину, у чужі спальні, у туалеті. Фактично до такої поведінки сьогодні налаштовують нормальних людей.
— А можна щось сказати про гумористичні телепередачі?
Тут індукується вторинне недоумство. Коли люди щодня сміються з того, з чого навіть мавпи не сміялися б, то їх ніби заражають недоумством. Власне, постають питання і до сучасних назв точок громадського харчування, магазинів: “Картоплиночка”, “Ням-ням”. Ням-ням – це ж із лепетної мови немовлят. Так кажуть діти до року. Навіщо така вивіска на кіоску? Для того, щоб дорослі люди деградували.
— Про тих людей, які сміються під час перегляду гумористичних передач, можна сказати, що вони мають недоумство?
Ні, так сказати не можна. Але, звісно, про якусь деградацію чи інволюцію доводиться говорити. І я не знаю, чи легко цих людей буде повернути в нормальний стан, коли з них перестануть робити ідіотів.
Алла Тучкова
