ООН запроваджує новий посібник із сексуальної освіти для дітей
Новий посібник із рекомендаціями для організації сексуальної освіти у світі виданий ООН. Збірка містить оновлення попередніх рекомендацій 2009 року.
Поданий матеріал висвітлює позицію та ставлення ООН до комплексу питань, що пов’язані як безпосередньо з сексуальністю дітей і підлітків, так і з впровадженням в освітні програми цінностей так званої «гендерної рівності».
Програма спрямована на максимальне засвоєння гендерної ідеології з раннього віку та ставлення під сумнів релігійних цінностей і традицій сім’ї.
У посібнику є програма ранньої сексуалізації дітей. Зокрема для хлопчиків і дівчаток 5-8 років передбачено ознайомлення зі всіма аспектами сексуальності.
Дітей навчатимуть прийняттю будь-яких гендерних ідентичностей і визнанню необхідності боротьби з «гендерними стереотипами». Для підлітків працівники ООН передбачили ще більш докладне занурення в предмет.
Посібник містить вивчення різних практик, що пов’язані з сексуальністю. Також підлітків будуть вчити боротися з гомофобією та закликають «кинути виклик гендерним упередженням сім’ї та суспільства».
Автори посібника ООН дають чітку негативну оцінку традиційним підходам до сексуальної освіти, що базуються на правилах обмеження сексуальної активності підлітків та утримання до шлюбу. Вони визнають, що подібний підхід не містить ознайомлення з такими темами як «статевий акт, гомосексуальність, мастурбація, аборт, гендерні ролі». Зрозуміло, що саме ці теми є для них пріоритетними.
Посібник має багато маніпулятивних тверджень, які нерідко суперечать одне одному. Наприклад, у розділі спростування нібито міфів про сексуальну освіту автори запевняють, що посібник не підтримує та не агітує за певний стиль життя. Але майже у всіх його розділах роглядається аспект виховання конкретного (позитивного) ставлення до ЛГБТ і навіть необхідність дітям захищати інтереси секс-меншин.
Діяльність ООН щодо сексуальної освіти з одного боку спрямована на співпрацю з батьками та релігійними лідерами, проте з іншого — передбачає виховання дітей і підлітків із сумнівом і критикою традиційних норм.
Цю розбіжність можна трактувати як подвійний підхід. Тобто розглядається співпраця з тими батьками/релігійними лідерами, які схвально оцінюють подану програму, та протиставляються/нівелюються позиції тих, які оцінюють її негативно або вороже.
Питання сексуальної освіти дедалі частіше підіймається в Україні. Цього року петиція про обов’язковість викладання такого предмета отримала схвалення влади та обіцянку розробити відповідну програму.
Проектування відповідної програми найвірогідніше використовуватиме саме цей посібник ООН. Отже він стає не тільки основою для навчальної програми, але й методичкою для маніпулювання батьками та виховання в дітей конкретного (позитивного) ставлення до аморальних явищ.
