День пам’яті священномученика Євсевія Самосатського

День пам’яті священномученика Євсевія Самосатського

22 червня/5 липня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Євсевія, єпископа Самосатського

Священномученик Євсевій був архіпастирем сирійського міста Самосати, що входило до  Антиохійської патріархії. Він твердо сповідував Православ’я в той час, коли послідовники нечестивого Арія бентежили Церкву Божу.
Антиохійський патріарх Євдоксій, який був аріанином, займав патріарший престол у Царгороді. Для  обрання нового патріарха в Антиохії скликали Собор єпископів, але серед них було багато єретиків.

Участь у цьому Соборі брав і святий Євсевій. Він знав наскільки важливим для Церкви є обрання православного патріарха. Тому він радив усім обрати на патріаршество Севастійського єпископа Мелетія, у правовірності якого був впевнений.

Єретики ж думали, що Мелетій дотримується їхнього віровчення, а тому послухалися поради Євсевія. Щодо обрання патріарха єпископи склали присуд, який підтвердили підписами та віддали на зберігання Євсевію.
Коли цар Констанцій (син Костянтина Великого) дав згоду на патріаршество Мелетія, останній прибув у Антиохію. Тут святий Мелетій став повчати народ перш за все доброчесному життю. А коли паства запитала архіпастиря, якого віросповідання він дотримується, Патріарх прославив православну віру та Сина Божого єдиносущного Богу Отцю. Православний народ дуже зрадів, а єретики розсердилися і прогнали Патріарха з престолу. За царським наказом Мелетія засудили до заслання.
На той час святий Євсевій пішов у Самосати. Єретики ж згадали, що у нього знаходиться присуд щодо обрання на патріаршество Мелетія. Вони побоялися, що Євсевій викриє їх на Соборі в тому, що вони самі обрали Патріарха і майже одразу прогнали його. Тому вони попросили у цій справі допомоги в царя Констанція, який сам був єретиком.

Цар послав до Євсевія за присудом гінця. Однак святий сказав, що не віддасть присуду до того часу, поки не зберуться на Собор всі, хто йому його доручив. Після цього Констанцій вдруге послав гінця до Євсевія з погрозою відрубати йому праву руку, якщо він не послухається царського наказу.

Коли Євсевій почув цю погрозу, то протягнув обидві руки для відсічення, але присуд віддати не погодився. Констанцій здивувався такій мужності єпископа й більше не дошкуляв йому.

Після смерті аріанина Констанція імператорський престол зайняв Юліан Відступник. Тоді ж ідолопоклонники почали гоніння на християн, переважно на священнослужителів. Тому словесне стадо Христове втрачало своїх пастирів, яких вбивали або виганяли.
За царювання Юліана святий Євсевій під виглядом воїна обійшов Сирію, Фінікію та Палестину. Він зміцнював християн у вірі та повсюди, де церкви залишилися без духовенства, висвячував єпископів, священників та дияконів.
Після ідолопоклонника Юліана на царський престол зійшов благочестивий Іовіан. У той час Патріарх Мелетій повернувся на свій престол, й інші архієреї стали безбоязно звершувати своє служіння.

За порадою єпископа Євсевія святий Мелетій скликав у Антиохії Помісний Собор, в якому взяло участь 27 єпископів. На цьому Соборі святі отці наказали усім дотримуватися віровчення, що було затверджене на Першому Вселенському Соборі. Щоб догодити царю Іовіану, рішення Помісного Собору лицемірно підписали й аріани.
Після кончини Іовіана імператорський престол зайняв Валент, і єретики повернулися до свого нечестя. Православні знову почали зазнавати утисків від них, а архієреї втрачали свої кафедри. Святителя Євсевія тоді ж відправили в заслання у Фракію.
Коли святому принесли наказ щодо його вигнання, то він попросив не розголошувати його. Він не хотів, щоб сталося заворушення в народі й не вбили царського посланця. Потім святитель потай зі своїм слугою покинув місто і сам відправився у заслання.

Коли народ помітив, що святитель покинув його, то пішов за ним і наздогнав у місті Зевгмі. Люди просили Євсевія повернутися, але він сказав, що не може противитися царському наказу. На прощання святий заповів пастві берегти Православну віру та апостольські догмати. Оскільки Фракію тоді спустошували готи, то Євсевій зупинився в Істрі, де був до смерті Валента.

Тим часом у Самосатах престол займали по черзі єретики Євномій та Лукій. Однак народ цурався їх і не ходив у соборну церкву, де вони звершували Богослужіння.
Після смерті Валента воцарився благочестивий Граціан. І всі вигнані аріанами священнослужителі повернулися до своєї пастви.

Святий Євсевій почав ревно дбати про церковний благоустрій і обирав на звільнені після аріан святительські престоли твердих у Православній вірі мужів.
Разом із єпископом Маріном Євсевій пішов у заселене аріанами місто Доліхіни, щоб допомогти Маріну очолити святительську кафедру й очистити Церкву від аріанства. В цьому місті одна жінка аріанка кинула з даху будинку на голову Євсевія горщик, чим заподіяла Святому смертельну рану. Перед смертю незлобливий Святитель просив не чинити ніякого зла тій жінці.

Його чесне тіло, оплакане паствою, поховали в Самосатах. Кончина святого Євсевія настала близько 380 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x