Каїн і тавро милосердя

Якщо уважно проаналізувати все, що говорить про Каїна Біблія, то ключовим словом у визначенні його місця в історії буде – «перший». Каїн – перша дитина Адама й Єви. Тобто він перша людина, яка не безпосередньо створена Богом, а народилася від тата й мами.

Крім того, він перший будівельник – творець першого міста на нашій планеті. Але, на жаль, не за цю першість люди ось вже декілька тисячоліть згадують його ім’я. Каїн став винуватцем першої смерті на Землі. Він убив власного брата.

Причиною цього вбивства стало почуття, що згодом багато разів штовхало людей на злочини – заздрість.

Каїн став винуватцем першої смерті на Землі. Він убив власного брата. Причиною цього вбивства стало почуття, що згодом багато разів штовхало людей на злочини – заздрість.

У Біблії сказано, що Каїн займався землеробством, а його молодший брат Авель пас овець. Коли настав час, кожен із них приніс у дар Богові плоди своєї праці: Каїн – частину врожаю, а Авель – кращих тварин свого стада. Але Бог не прийняв жертву Каїна. За переказами, на жертвопринесення Авеля зійшов посланий Господом вогонь і воно, охоплене полум’ям, здійнялося до неба. А на Каїнів дар вогонь, що знаменує жертву угодну Богові, так і не зійшов. І Каїн дуже засмутився.

Одержимий заздрістю, він заманив брата в поле і вбив його. За що і був проклятий, затаврований і вигнаний із місця, де він тоді жив.

Але чому Бог не прийняв жертву Каїна?

Зрозуміло, що вбивати брата в будь-якому випадку не можна. Та все ж, чи не було в Каїна, якщо можна так висловитися обставин, що пом’якшували провину? Адже обоє працювали, кожен приніс Богові те, що мав, і раптом таке різне ставлення до жертв!

Може, Каїнові просто треба було покинути своє землеробство та зайнятися скотарством, адже Богові догідно, щоб Йому приносили в жертву овець, а не пшеницю та кукурудзу?

Проте очевидно, що Богові взагалі не потрібні жодні приношення від людей. Усе, що людина може принести Йому в дар, Ним же і створено. І припускати, ніби Бог потребує баранини більше, ніж овочів, щонайменше несерйозно. Сенс жертви зовсім в іншому.

Коли дитина пригощає батьків солодощами з новорічного подарунка, який вони ж самі їй і купили, вона може вибрати для них найсмачніші цукерки, а може, відвівши очі убік, сунути їм пару злиплих карамельок. І якщо вона пошкодувала найсмачніші ласощі, приберігаючи їх для себе, батькам є від чого засмутитися. Але причиною цього засмучення буде тривога та гіркота за свою дитину, яка росте жадібною.

Так і з жертвою Богові – вона потрібна самій людині, щоб виявити свою любов до Нього. Приносячи в жертву найкраще, людина ніби каже: «Дивися, Господи, як я примножив те, що Ти дав мені! Без Твого благословення ці плоди ніколи не стали б такими прекрасними, візьми їх частину Собі!» Так людина своєю любов’ю і вдячністю відповідає на Божественну любов і турботу.

Приносячи в жертву найкраще, людина ніби каже: «Дивися, Господи, як я примножив те, що Ти дав мені! Без Твого благословення ці плоди ніколи не стали б такими прекрасними, візьми їх частину Собі!» Так людина своєю любов’ю і вдячністю відповідає на Божественну любов і турботу.

Так Авель приніс кращих овець свого стада в дар Богові. А що ж зробив Каїн?

На жаль, він вчинив так само, як жадібна дитина, і приніс свою жертву за принципом: «На тобі, Боже, що нам негоже».

Святитель Іоанн Златоуст писав про це так: «Каїн, сказано, приніс від плодів землі дар Господу. Потім, бажаючи повідомити нам і про Авеля, божественне Писання каже, що і він приніс жертву від своєї, праці пастуха: приніс від первістків отари своєї та від лона їх.

Писання показує нам його боголюбивий намір і те, що він приніс не просто від овець, але первородних, тобто, дорогих, відбірних; далі, що від цих первородних він приніс найдорогоцінніше: і від лона їх, сказано, тобто – з найприємнішого, найкращого.

Про Каїна ж нічого такого Писання не зазначає, каже тільки, що він приніс від плодів землі жертву, що, так би мовити, попалося, без жодного старання і розбору».

І, напевно, не так вже й важливо, що ж саме приніс Каїн у жертву Богові. У будь-якому випадку зрозуміло, що це була не краща частина його врожаю, а значить, і про любов до Бога тут говорити не доводиться.

Але, відкинувши його жертву, Бог зовсім не відкинув його самого. Неприйняття Каїнових дарів було, якщо можна так висловитися, виховною мірою, що була покликана пробудити в ньому сумнів у власній правоті. Тобто це мало напоумити, якщо Бог не прийняв твоєї жертви, значить, ти щось робиш не так.

Бог не прийняв плоди Каїна, даючи йому привід замислитися над причинами цієї відмови, бажаючи допомогти йому розібратися в собі та повернути в душу втрачену любов. Проте в стосунках людини та Бога далеко не все визначається діями й намірами Божими. Людина вільна відкинути запропоновану їй допомогу, сприйнявши її як образу, і залишитися наодинці зі своєю образою.

…у стосунках людини та Бога далеко не все визначається діями й намірами Божими. Людина вільна відкинути запропоновану їй допомогу, сприйнявши її як образу, і залишитися наодинці зі своєю образою.

Саме такий вибір, на жаль, зробив Каїн.

Бог не залишив його Своєю любов’ю й після того, як він вирішив убити свого брата. Побачивши, як один лише задум братовбивства вже змінив Каїнову зовнішність, Бог звертається до нього з такими словами: «Чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє? якщо ти робиш добре, то чому не піднімеш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним» ¹Бут. 4:6,7.

Гріх біля дверей – образ думок Каїна, які всезнаючий Бог провидів так само чітко, як ми чуємо вимовлені слова.

Думка – двері, що ведуть до вчинку. Думка про вбивство – шлях до вбивства.

Думка – двері, що ведуть до вчинку. Думка про вбивство – шлях до вбивства.

Бог дав Каїнові зрозуміти, що задум убити брата Йому відомий. Проте при цьому Бог не погрожує покаранням, а пояснює йому, немов маленькій дитині, як повинна поводитися людина, коли її долають нехороші думки: гріх тягне тебе, але ти пануй над ним.

Але Каїн знову відкидає цю пораду та попередження. Мало того, навіть убивши свого брата, Каїн все одно не захотів почути заклик Божий, тепер уже – до розкаяння в скоєному.

Де Авель, брат твій? Адже це дуже страшні слова. Бог запитує його так зовсім не тому, що не знає, де Авель. «Що ж ти накоїв, Каїне? Подумай, де тепер через тебе твій брат, опам’ятайся!» – от що звучало в цьому, простому на вигляд, питанні.

Але Каїн вже остаточно закам’янів душею: «Не знаю, хіба я сторож братові моєму?» Так діє на людину скоєний гріх: серце стає несприйнятливим до голосу совісті, розум тьмяніє, і от – вже самому Богові вона готова брехати.

Так діє на людину скоєний гріх: серце стає несприйнятливим до голосу совісті, розум тьмяніє, і от – вже самому Богові вона готова брехати.

І Бог засудив його на вигнання з рідних місць і поневіряння, відмітивши його особливим знаком, який згодом стали називати Каїновою печаттю. У чому вона полягала, сказати важко. У Біблії сказано тільки, що знамення це дав Каїнові Сам Бог (звідси, до речі, й пішла приказка: «Бог шельму мітить»).

Під Каїновою печаттю зазвичай розуміють певне тавро, подібне до тих, які випалювали на лобі засудженим злочинцям. Проте Біблія говорить зовсім про інше. Знамення, що дав Бог Каїнові, було зовсім не покаранням, а свідченням того, що, незважаючи на скоєний ним злочин, він перебуває під захистом Господа. Більше того, Бог затаврував його цим знаменням на прохання самого Каїна.

Відкривши рахунок людським смертям, він дуже боявся, що у вигнанні його самого можуть убити. «І зробив Господь Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшись із ним, не вбив його»²Бут. 4:15. Так Бог одразу присік можливу низку вбивств на ґрунті кровної помсти, яка могла б розгорітися серед перших людей.

І горезвісна Каїнова печать – знак не гніву, а милосердя Божого, з яким Він ставиться до всіх людей без винятку. Навіть до таких, як перший вбивця на Землі – Каїн.

Олександр Ткаченко