День пам’яті Раджена Карталінського, первомученика Грузинського
3/16 серпня Православна Церква вшановує День пам’яті Раджена перса, Карталінського, первомученика Грузинського.
Святий Ражден походив із Персії. Він був зороастрийцем і займався вихованням перської принцеси Балендухти, дочки царя Ормізда.
Коли Балендухта вийшла заміж за грузинського царя Вахтанга Великого, Ражден разом із нею переселився в Грузію й став царським радником.
Святий відрізнявся простотою та добродушністю, до нього прихильно ставилися придворні та народ.
Згодом Ражден увірував в Істинного Бога та прийняв Святе Хрещення. Він часто спілкувався з архієпископом та іншими пастирями Церкви й ревно відвідував храми Божі. Святий любив слухати розповіді про мучеників Христових і сам прагнув постраждати за Христа.
У той час Персія та Греція воювали між собою. Перський цар Фіруз поставив вимогу, щоб Грузія розірвала союз із одновірною їй Грецією, але його вимогу не задовольнили. Тоді він розпочав військові дії й проти Грузії.
Перси чинили над жінками наругу, чоловіків катували. Християни ж були непохитними у вірі, все сподівання покладали на Господа й мужньо боролися проти ворогів.
Ражден керував військом у столиці та розташованих поблизу фортецях. Після 4-місячної затятої боротьби військо Раждена змусило персів відступити.
Щоб помститися, вони задумали схопити воєначальника живим. Знайшлися і зрадники, які заздрили високому становищу святого. Тож Раждена схопили й привели до царя персів.
Фіруз почав розпитувати угодника Божого про походження та причину зречення від віри персів та народу. На це святий відповів, що служить тепер Єдиному Істинному Богу – Творцю Неба та землі, і розповів про Сина Божого Іісуса Христа, який зійшов на землю заради спасіння роду людського, був розіп’ятий на Хресті, воскрес, вознісся на Небеса і сидить праворуч Бога Отця. Також Ражден сповістив про майбутнє блаженство праведних і муку нечестивих й непокірних Богу.
Фіруз знав про мужність святого, але він вирішив привести його до поклоніння сонцю та вогню не муками, а облесливими обіцянками. Проте Ражден знехтував усіма обіцяними багатствами та славою й сказав, що для нього Христос і смерть – надбання.
Мученика віддали на нещадні катування та ув’язнили. Згодом із підступним задумом Раждена послали до його сім’ї з умовою, що він повернеться назад до персів. Рідні благали святого пощадити себе та їх, але він був непохитним у вірі.
Коли ж угодник Божий повернувся до нечестивих, Фіруз доручив його правителю Верхньої Карталінії, що перебував у містечку Цромі. Мученика знову вмовляли та катували, після чого понівеченого кинули в сморідну в’язницю. Там святому явився Спаситель, Який зцілив його від ран.
Вкрай здивовані перси вирішили, що настав час для виконання наказу царя, й розіп’яли на хресті Раждена. Щоб посилити страждання мученика, в нього почали стріляти отруйними стрілами. Земля обагрилася кров’ю страждальця, і він віддав Господу душу.
Тоді тривале сонячне затемнення огорнуло місцевість, а вночі здійнялася сильна буря. Тіло угодника Божого сяяло Небесним світлом. Налякана варта заховалася у свої палатки, а християни, які знаходилися неподалік, зняли Раждена з хреста та поховали поблизу місця його кончини. Відійшов до Господа святий у 457 році.
Місце поховання мученика довго було невідомим. Згодом сам святий повелів священнику, який звершував його погребіння, відкрити царю Вахтангу Великому, де лежать його мощі. Тоді чесні рештки Раждена знайшли та поклали в Нікозійському храмі (поблизу м. Цхінвалі).
Слава Богу вовіки. Амінь.
