День пам’яті священномученика Еміліана та інших із ним

День пам’яті священномученика Еміліана та інших із ним

18/31 серпня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Еміліана та інших із ним.

Під час гоніння на християн, яке розпочав жорстокі імператори Діоклетіан і Максиміаном, в азійській області Вірменії жив благочестивий муж Еміліан. Він народився у багатій християнській сім’ї, здобув освіту від ієромонаха Іларіона та жив цнотливо й богоугодно.

Через велику любов до Христа разом із братами Діонісієм й Єрміппом і учителем своїм Іларіоном Еміліан попрямував у Європу, щоб прийняти там мученицьку смерть за істинну віру й удостоїтися нетлінного вінця.

В італійському місті Сполітоні благочестиві мужі знайшли серед язичників багато християн і зупинилися в них.

Оскільки Еміліан вирізнявся з-поміж інших своєю доброчесністю, то невдовзі, не зважаючи на молодий вік, його поставили в єпископи міста Требії, що розташовувався по сусідству зі Сполітоном.
Святий ревно пас доручене йому словесне стадо Христове і, будучи наділеним від Господа даром зцілення недугів, благодаттю Божою лікував душі й тіла людей.

Він навернув до істинної віри багатьох язичників, про що стало відомо правителю тієї місцевості Максиміану. Останній прибув у Требію і наказав привести до себе Еміліана.

Мучитель сказав святому, що віддасть його на люті муки, якщо він не поклониться богам. На це Еміліан відповів, що не буде вклонятися бісам, якими є насправді язичницькі боги.

Ці слова святого дуже розлютили Максиміана, і він наказав жорстоко побити мученика, після чого почав хулити Істинного Бога.

Тоді святий сказав правителю, щоб він випробував, чия сила більша – Христа чи язичницьких богів. Для цього Еміліан запропонував принести важко хвору людину й визнати Істинним Богом того Бога, Який зцілить її.

Максиміану сподобалася пропозиція святого. Принесли розслабленого чоловіка, що багато років пролежав на одрі хвороби й не володів членами свого тіла.

Довго молилися язичницькі жреці своїм богам, але так нічого і не досягнули.

Після них став на молитву святий Еміліан і зцілив розслабленого силою Христа. Це чудо навернуло багатьох язичників до істинної віри, і навіть сам правитель почав схилятися до неї, але, намовлений жрецями, визнав святого волхвом і віддав на тортури.

Спочатку тіло мученика обпалювали свічами. Проте святий мужньо терпів страждання й молився Господу. Тоді йому явився Христос і сказав: «Не бійся, Я з тобою».Тієї ж миті свічі погасли, а руки катів скорчилися.

Потім святого кинули в котел із розтопленим оловом. Але Христос разом із ним увійшов туди, і вогонь погас, котел розпався, а олово вилилося.

Після цього Еміліана намагалися втопити, а пізніше згодувати звірам. Проте кожного разу, врятований Господом, мученик залишався живим.

Через такі чудеса багато людей увірувало в Христа. Вони почали вимагати звільнення святого. Це розлютило Максиміана, й він послав воїнів до народу, щоб убити всіх, хто славить Господа. Так водночас близько тисячі віруючих в Істинного Бога прийняли мученицькі вінці.

Разом із людьми були убиті йзвірі, які не захотіли пожерти святого.

Оскільки правитель не знав, як вбити Еміліана, то ув’язнив його і, допоки святий був у темниці, наказав спорудити спеціальне колесо з великою кількістю залізних зубців. Потім святого вивели з місця ув’язнення, прив’язали до того колеса й покотили з гори.

Але з’явився Христос і відв’язав мученика. Колесо ж скотилося вниз і поранило та вбило багатьох язичників, що були під горою.

Після цього Еміліана знову ув’язненили. Згодом разом із ним у в’язниці замкнули його братів та вчителя. Там старець Іларіон мав божественне одкровення про наближення їхньої мученицької кончини.

Невдовзі Іларіона, Єрміппа та Діонісія вивели на суд. Їм з’явився Христос, щоб укріпити їх для звершення мученицького подвигу.

Тоді ж стався землетрус, й ідоли язичницьких богів впали та розбилися. Це розлютило правителя; святих жорстоко побили та обезголовили.

Насамкінець Максиміан засудив до усікновення і святого Еміліана. У супроводі великого натовпу народу його повели за місто на місце, що називалося Капріановим. Там кат вдарив святого по шиї мечем, але меч зігнувся, як віск, і не заподіяв мученику шкоди.

Через таке чудо присутні на місці страти воїни визнали Христа Істинним Богом і попросили Еміліана помолитися за них. Коли святий молився, почувся Голос із Неба, що призивав його у вишні обителі.

Тоді Еміліан попросив у Бога мученицької кончини. Господь почув Свого раба, оскільки прийшов інший кат і обезголовив святого. З рани мученика замість крові витекло молоко.

Безліч язичників, вражені такими чудесами, навернулося до істинної віри. Новонавернені християни похоронили на місці страти тіло Еміліана, яке згодом урочисто перенесли до міста.
Слава Богу вовіки. Амінь.

Wayfarer

Wayfarer

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x