Тим, хто просить мене навчити молитися, – свт. Лука (Войно-Ясенецький)
(Ми поза політикою. Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)
Часто в розмові та листах просять мене навчити молитися.
Перше, що відповідаю на це: у молитві потрібна постійність. Є дуже багато людей, які згадують про молитву до Бога, коли Він відвідає їх яким-небудь нещастям або важкою скорботою, а в інших випадках зовсім не моляться Йому. Такі молитви наряд чи бувають почуті Богом.
Є дуже багато людей, які згадують про молитву до Бога, коли Він відвідає їх яким-небудь нещастям або важкою скорботою, а в інших випадках зовсім не моляться Йому. Такі молитви наряд чи бувають почуті Богом.
У древніх римлян було мудре прислів’я: краплина води, що безперервно капає, пробиває камінь. Тільки безперервна, як падіння капель, молитва пом’якшує серця, що закам’яніли без молитви.
Тільки безперервна, як падіння крапель, молитва пом’якшує серця, що закам’яніли без молитви.
Тим, хто просить мене навчити молитися, я даю дві найважливіші поради:
бути постійними у молитві та не залишати без неї жодного дня життя й бути глибоко уважними до кожного слова молитви.
Не наслідувати сектантів, які через свою гордість зневажають молитви великих святих і вигадують свої шаблонні, дуже мало духовні молитви.
Диявол і його ангели всіма силами намагаються відвернути нашу увагу від глибоких і благодатних слів церковних молитов, які написані святими людьми. Вони наполегливо та вправно відволікають наш розум куди-небудь убік, особливо тоді, коли слова молитви стосуються них самих, коли просимо у Бога захисту від них, окаянних. Захистити від цих їхніх підступів нас може тільки глибока увага при читанні церковних молитов. Це набагато важче під час читання молитов напам’ять, ніж при читанні їх із молитовника.
Дуже важливо виробити звичку ловити себе на тому, коли ми втрачаємо увагу, – знову прочитувати ті слова, від яких бісам вдалося відвернути нашу увагу.
Дуже важливо виробити звичку ловити себе на тому, коли ми втрачаємо увагу, – знову прочитувати ті слова, від яких бісам вдалося відвернути нашу увагу.
Найлегше досягти цього щоденною Іісусовою молитвою, яку повторюємо не менше ста разів: «Господи, Іісусе Христе, Сине Божий, помилуй мя, грішного (грішну).
Наприкінці кожної молитви при словах «помилуй мя, грішного(грішну)» ви повинні згадувати найважчий і найтяжчий гріх, і коли зміцнитеся в цій звичці, поступово навчитеся згадувати й усі інші гріхи.
Кожна із сотні Іісусових молитов точитиме ваше серце подібно до того, як крапля води, що невпинно падає, точить камінь – і зм’якшиться, і зігріється холодне ваше серце великою Іісусовою молитвою.
Така ж буде дія й інших великих молитов, особливо молитви преподобного Єфрема Сірина, що читається, на жаль, тільки у Великий піст. Благодатно впливають на вас святі слова цієї молитви при частому повторенні її: звикнете відчувати відразу до тих вад, про які говорить Єфрем Сірін, просячи Бога визволити його від них – духу неробства, празднослів’я, осуду ближніх. Звикнете просити у Бога доброчесностей цнотливості, смиренної мудрості, терпіння, любові та пам’яті про свої гріхи. Ось те, що відповідаю я людям, які просять навчити їх молитися.
Але недостатньо, звичайно, одних старанних молитов для того, щоб стати храмом Духа Божого, щоб стати близьким і навіть другом Господа нашого Іісуса Христа.
Потрібно виконувати також усі великі заповіді Христові й, передусім, заповіді про любов та милосердя до ближніх.
Але недостатньо, звичайно, одних старанних молитов для того, щоб стати храмом Духа Божого, щоб стати близьким і навіть другом Господа нашого Іісуса Христа. Потрібно виконувати також усі великі заповіді Христові й, передусім, заповіді про любов та милосердя до ближніх.
Про це довелося б говорити дуже багато, повторюючи не раз сказане вам раніше.
Скажу тільки те, як преображаються серця тих блаженних, які непохитні й постійні в молитвах і добрих справах. Скажу, що кожна добра справа залишає більший або менший слід у серці того, хто зробив її.
Навіть низький уклін жебрака, милостиня, яку він отримав із твоїх рук, поза сумнівом, залишить слід у твоєму серці. І ці сліди, що все частіше й частіше залишаються у серці, діятимуть на нього подібно краплі, що невпинно капає та довбає камінь.
Вони пом’якшуватимуть серце, яке творить добро, і очищатимуть його, очищатимуть та благодатно змінюватимуть. І чим більше добрих справ будете робити, тим все вище й вище підноситиметься твій безсмертний дух від земного бруду та неправди до небес, в яких панує вседосконала та абсолютна Божа правда.
Будеш підніматися все вище й вище від землі та дихатимеш все більш і більш чистішим повітрям небес, все більше й більше наближатимешся до Бога.
А коли закінчиться твій земний шлях, то смерть буде не страшною, а радісною, бо буде тільки переходом до вічного блаженства.
Цього нехай сподобить усіх нас Триєдиний і Всесвятий Великий Бог наш! Амінь.
Святитель Лука (Войно-Ясенецький)
