Преподобний Павло Препростий
4/17 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Павла Препростого.
Святий Павло був невченою та простою людиною і займався землеробством. Він мав гарну дружину, але вона тривалий час зраджувала його.
Якось Павло прийшов додому і застав її з іншим. Тоді він посміхнувся й сказав тому чоловіку, що не бажає більше жити зі своєю дружиною і щоб він сам годував його дітей, якщо володіє нею. Про себе ж святий сказав, що стане монахом.
Після цього Павло покинув свій дім і пішов у пустелю до святого Антонія Великого. Проте Антоній не бажав приймати Павла, якому було близько 60-ти років, і говорив йому, що він уже старий і не зможе понести пустельницький труд. Він закрив двері своєї келії і не виходив з неї три дні.
Увесь цей час Павло нікуди не відходив, і на четвертий день пустельник вдруге побачив його. Він знову намагався прогнати Павла, однак той відповів, що помре, але нікуди не піде звідти.
Антоній розмислив, що старець дійсно довго знаходиться без їжі та пиття, і вирішив його залишити. Преподобний отець наказав Павлу стояти на місці, допоки він не повернеться і не принесе йому те, над чим той має трудитися.
Цілий тиждень простояв Павло голодний та спраглий, і, зрештою, дочекався Антонія, який дав йому намочені фінікові гілки та сказав плести з них мотузку. Важко давалася старцю ця справа, але він слухняно виконував її. Коли ж преподобний отець подивився на його роботу, то сказав, що він погано сплів, і наказав розплести та плести знову.
Без будь якого нарікання Павло вдруге взявся за роботу. Антоній же хотів, щоб старець покинув його, а тому й дав йому таку працю. Лише ввечері преподобний отець запитав у Павла, чи не хоче він трохи поїсти. Смиренний старець відповів Антонію: «Як ти хочеш, отче». Ці слова зворушили пустельника, і він залишив Павла у себе, причому ще не раз випробовував його терпіння та слухняність.
Згодом Антоній визнав старця здатним до пустельницького життя й зробив йому келію на деякій відстані від своєї. Там Павло проводив дні та ночі в чернечих подвигах і отримав від Господа дар зцілення недугів та владу над бісами.
Якось до Антонія привели юнака, одержимого дуже злим та сильним нечистим духом. Преподобний сказав, що владу над найсильнішими бісами має Павло Препростий, і привів юнака до нього. На запитання Павла, чому він сам не прогнав нечистого духа, Антоній відповів, що має невідкладну справу.
Спочатку спроби святого допомогти біснуватому були марними, бо біс впирався і не хотів виходити. Тоді старець у полуденну спеку, коли сонце в Єгипті палить як піч, піднявся на камінь і почав молитися Христу. При цьому він сказав Господу, що не буде ні їсти, ні пити, навіть якщо і доведеться померти, допоки Господь не прожене нечистого духа. Коли Павло ще це говорив, біс покинув юнака, перетворився на змія й поселився в Червоному морі.
Преподобний старець володів і даром прозорливості. Якось в одному монастирі він став біля храму та спостерігав, хто з якою думкою входить у нього. Всі йшли радісні та їх супроводжували Ангели-охоронці. Лише в одного чоловіка було похмуре обличчя, і його оточували біси. Це сильно засмутило Павла, і він з плачем просидів ззовні все Богослужіння та не увійшов у храм.
Коли братія почала виходити, то всі були такими ж радісними, як і раніше. А того чоловіка, який входив у церкву озлобленим, покривала Божа благодать і Ангел-охоронець із радістю підтримував його за руку.
Тоді старець зупинив того брата, повідав усім про те, що бачив, і запитав у нього, як сталася з ним така раптова переміна. Брат розповів, що багато років жив гріховно, а нині в церкві під час читання книги Пророка Ісайї розчулився душею та пообіцяв Богу покинути всяке беззаконня та послужити Йому чистою совістю, причому просив Господа не відкинути його.
За незлобливість та простоту преподобний Павло був сповнений благодаті Святого Духа. Він багато років прожив на землі, звершив багато чудес, а потім відійшов у Царство Небесне. Його чесна кончина настала в IV ст.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Ми поза політикою! Запрошуємо відвідати наші англомовну і російськомовну частини сайту N.E.W.O.D. Можливо, ви знайдете там багато цікавого)
[…] народився в кінці ІІІ сторіччя в Фіваїді (Верхньому Єгипті) в язичницькій сім’ї. З юних років він вирізнявся […]